ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу!Слава Україні!

Куди сховалися гриби

Казки Ірини Прокопенко

Якось червневого світанку зібралися гриби. Чи то в них було свято, чи просто вони вирішили повеселитися, але зібралося їх видимо-невидимо. Кого тут тільки не було: і руді Лисички, і чепурні Сироїжки, і веселі Маслюки; прийшов шляхетний Боровик, навіть старий Груздь вирішив завітати на веселе зборище. Ну й весело ж було! У танку кружляли і старі, й малі.
— Веселіш, веселіш кружляйте! — гукав розпорядник, пишно вбраний Мухомор, розмахуючи пістрявим капелюхом.— Рижики, запрошуйте Опеньки!
Заусміхалися Опеньки. Були вони сироти, бліді, тоненькі, довгоногі, завжди боязко тулились одне до одного, але, підхоплені веселими Рижиками, закружляли й вони в танку. А Сироїжки, оце так Сироїжки! Так і мигтять їх рожеві, зелені та червоні сарафани. Взявши руки в боки, пішов до танцю поважний Боровик, а старий Груздь   притупував  ногами так, що підстрибував його капелюх з бахромою на загнутих краях. Розгомонілись гриби, розгулялись.
Невідомо,  скільки  тривали   ці   веселощі, як раптом десь вдалині пролунало протяжно:
—    Ау-у-у-у-у!
—    У-у-у,— підхопила лісова луна.
—    Ау! — відгукнулися з хащі.
—    Ау!  — озвалися   з   другого кінця лісу.
Наче вкопані, зупинились гриби: знали вони, що значить це «ау».
—    Рятуйся, хто може! — крикнув Груздь і перший кинувся навтікача, в траві сховався. Боровик, забувши про свою статечність, по-мчався в хащу, заліз під ялину і причаївся. За ним рушив Рижик, теж у ялиннику скрився.
—    Матінко! Батечку!—в паніці метушилися Сироїжки, розбігаючись по всьому лісові:   то   тут, то там майоріли їхні строкаті сарафани. Сироти Опеньки цілою сім’єю до пенька притулилися.
Ті гриби, що біля берез поховалися, так і стали називатися Підберезниками, а ті, що в осичняку— Підосичниками.
— Пропадайте ви всі пропадом,— прошепотів Шампіньйон та й утік з лісу на луки. Якийсь дивак на дерево заліз, там і залишився. Це Трутовик, він дереву шкодить, бо годується його соками. Маслюки юрбою кинулись під сосни та ялинки.
Не злякався один Мухомор, залишився стояти на видному місці. Знає Мухомор, що нікому він не потрібен, хіба що невдаха-грибник з досади піддасть його ногою або зіб’є палицею.
З тих пір гриби не збираються на великі зборища, а по-сімейному водять танки — маслюки з маслюками, боровики з боровиками. Ці грибні танки у народі називають «відьминими кругами».

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Пригоди на землі та під водою”

Ірина Прокопенко

Видавництво: “Веселка”

Київ, 1990 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: