Лапка-помічник
Григорій Різник
У Тимка був песик Лапка. Його привіз дядько з міста.
Тимко дуже любив свого Лапку. Вчив його шукати загублені речі й приносити до хати. Лапка так старанно робив своє діло, що інколи приносив і те, що не велено було.
Восени Тимко пішов до школи. Та через Лапку він забув про все на світі. Не раз, було, мати кличе:
— Тимку, йди уроки готувати, бо вже вечір скоро!
А він тільки на те:
— Зараз…— І тут же забуде, що пообіцяв.
І ось ні сіло ні впало у Тимковому щоденнику опинилося кілька двійок…
Що робити? Як признатися вдома, чим виправдатися?..
І вирішив Тимко перехитрити старших. Заховав щоденник надворі, а сам з невинним виглядом зайшов із портфелем до хати.
— Ну, школярику, показуй же свій щоденник,— каже тато.
— Чим ти нас сьогодні порадуєш?
— Та… Я згубив його, — шмигнув Тимко носом.
— Згубив? — здивувався тато.— Де?
— Не знаю.
І саме в цю мить прибіг до хати Лапка зі щоденником у зубах.
— О! Знайшов-таки! — усміхнувся тато, лукаво позирнувши на сина.— Ну й молодець же твій Лапка! Ану ж давай подивимось, які там оцінки.
Тимко весь похолов. Такого він не сподівався.
Навчив на свою голову!
Джерело:
“Веселий ярмарок”
Збірник №5
Видавництво: “Радянський письменник”
м. Київ, 1987 р.