Ластівка і горобець

Василь Сухомлинський

Летіли собі Ластівка й Горобець та й зустрілися. Ластівка й каже:

— Я швидше літаю.

Та й полетіла високо-високо, аж де хмари. Повернулась на землю, а Горобець каже:

— Ти вмієш високо літати, а я вмію по землі стрибати, а ти не вмієш.

Ластівка спробувала й собі стрибати, але нічого не вийшло. Тоді вона каже Горобцеві:

— А я вмію над ставком летіти й можу, летючи, води напитися.

Летить Ластівка швидко-швидко, нахилилась над водою та й напилась води.

— Бачиш, Горобчику, а ти й не вмієш.

А Горобчик сміється:

— А пробуй на гілочці гойдатися. Я вмію, а ти не вмієш.

Полетів Горобчик, сів на тоненьку вербову гілочку та й гойдається. Уже й сонце заходить, а він усе гойдається.

— Цвірінь-цвірінь, — засміявся Горобчик.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.6 / 5. Оцінили: 5

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Вечірня казаночка”
Збірка різних авторів
Редактор – В. Верховень
Видавництво: “TOB «Septima»”
м. Харків, 2012 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: