Ласий кіт Івашко
Вірші Ганни Чубач
Ласий кіт Івашко
Так зітхає важко.
Впала сіра мишка
У порожню пляшку.
Впала сіра мишка
Аж на саме денце.
Як її дістати?
Це ж бо не відерце!
– Вилізай! Не бійся! –
Кіт просив у миші, –
Я для тебе в мисці
Молока залишу!
Вилізай! Не бійся! –
Кіт благав до ночі.
Тільки вперта мишка
Слухати не хоче.
Чеше круглі вушка,
Хвостиком махає.
А голодний котик
Пляшку обіймає.
І таке надумав
Ласий кіт Івашко:
– Я закину вудку
В цю глибоку пляшку!
Миша – це не риба!
Упіймаю хутко!
І побіг Івашко
Позичати вудку.
А тим часом миші –
Сестри чорноокі –
Кинули ту пляшку
На долівку боком.
Утекла сіренька
До матусі в нірку.
А ласун Івашко
Досі плаче гірко.
– Ой, не плач так гірко,
Котику Івашку,
Подивися, діти
Принесли ковбаску!