Ледача Бручоліна

Італійські народні казки

Жила у одному селі дівчинка, яка не любила ходити ніжками. Звали цю ледачу дівчинку Бручоліна. Була у неї бабуся, старенька, сива. Ось одного разу пішла бабуся з внучкою на луг квіти збирати. Нарвали вони великий букет ромашок і кульбаб і не поспішаючи пішли додому. Але дуже  скоро Бручоліні набридло йти, вона зупинилася й запхинькала:

– Хочу на ручки, Хочу на ручки! Стала їй бабуся вимовляти:

– Як тобі не соромно! Ти вже така велика! Не візьму я тебе на руки! – повернулася й пішла. Сіла Бручоліна на землю й заплакала: Хто мене віднесе додому?

Бабуся моя пішла… Прибіг зайчик:

– Сідай, я тебе віднесу.

Сіла Бручоліна зайцеві на спинку, і довговухий поскакав по стежці. Але зайці – народ полохливий. Ось і наш зайчик при найменшому шумі поспішав заховатися у лісі. Лежить за пеньком; не поворухнеться, тільки вусики ледь помітно тремтять. Втомилася Бручоліна чекати, поки у зайця боягуза страх пройде.

Сидить вона на пеньку й кличе: Хто мене віднесе додому? Бабуся-Моя пішла, Заєць усього боїться… Тут підповз до неї равлик:

– Я тебе віднесу. Вилазь на дах мого будиночка. Будиночок хоч і маленький, але міцний. Вилазь, не бійся.

Бручоліна піднялася на дах будиночка, і равлик рушив у дорогу. Пригрівало сонечко, і дівчинка не помітила, як заснула. Прокинулася вона через годину, а може, і через дві, дивиться – а равлик ще від одного куща до другого не доповз. Нічого не поробиш, довелося Бручоліні розпрощатися й з равликом. Притулилася Бручоліна до дерева, стоїть журиться, ось-ось розплачеться. Дуже їй себе стало шкода. Вона й насправді заплакала: Хто мене віднесе додому?

Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе… Підбігла кізонька:

– Сідай, я тебе віднесу.

Села Бручоліна до неї на спину, і коза поскакала вперед.

Ой, зараз впаду! – злякалася Бручоліна. Та тільки вона про це подумала, і справді впала на землю.

Встала вона, обтрусилася, дивиться – а кізки й сліду нема. Тут вже Бручоліна не на жарт злякалася. І як закричить що мала сили: Хто мене віднесе додому?

Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла… Підскакав до неї коник:

– Я тебе віднесу.

Коник опустився на коліна, почекав, поки Бручоліна піднялася до нього на спину. Піднявся й поскакав.

Бручоліна обома ручками вчепилася за кінську гриву, але все-таки не втрималася і упала прямо у траву. Лежить в траві й гірко плаче: Хто мене віднесе додому?

Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла, Коник скаче щодуху… Прилетів голуб:

– Я тебе віднесу. Тільки міцніше тримайся за шию. – Та злетів у небо. Він піднявся так високо, що у Бручоліни голова запаморочилася.

– Милий голуб, скоріше спусти мене на землю! – попросила дівчинка. Унизу тоненькою світлою смужкою тяглася ріка. Голуб покружляв над водою й плавно опустився на піщаний берег.

– Вибачай, дівчинко, мене дома дітки чекають, – сказав. Змахнув крилами й полетів далі.

Знову Бручоліна одна залишилася. Дивиться – човен пливе. Підбігла вона до води й тихенько так питається: Хто мене віднесе додому?

Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледб повзе, Коза втекла, Коник скаче щодуху, Голуб літає занадто високо… Пристав човен до берега:

– Сідай, я тебе відвезу.

Сіла Бручоліна у човен, і вони поплили. Але човен був старий. Скоро він почав протікати. Бідна Бручоліна намочила ноги і спідничку. Вода у човні усе прибувала й прибувала. Щастя, що берег був близько. Тільки Бручоліна встигнула вискочити на берег, як човен захлинувся й потонув. Стоїть Бручоліна на березі ріки, плаче захлинається:

Хто мене віднесе додому?

Бабуся моя пішла, Заєць усього боїться, Равлик ледь повзе, Коза втекла, Коник скаче щодуху, Голуб літає занадто високо, Човен потонув…

Повз пролітала бджола.

– Ж-Ж-Ж! Спробуй краще йти своїми ніжками, – порадила вона Бручоліні. Та полетіла.

Ніхто більше не спішив допомогти ледачій дівчинці. Довелося їй самій добиратися до будинку. Спочатку вона йшла повільно, потім усе швидше й швидше. Коли вона вбігла у будинок, бабуся вже накривала на стіл. Нічого не сказала вона внучці. Стояла й, посміхаючись, дивилася, як Бручоліна з апетитом їсть.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 17

Поки немає оцінок...

5 коментарів
  • Анонім
    10.12.2021 15:38

    Дякую вам

    1
    1
  • Маріанна
    10.12.2021 15:38

    Дякую вам

    1
    0
  • Лілія
    10.12.2021 18:17

    Дибільна казка

    1
    1
    • Віка
      10.12.2021 23:23

      Дякую

      0
      0
    • Алла Юріївна
      12.12.2021 23:52

      Якщо ви не зрозуміли казочку, то це зовсім не значить, що казочка погана, а лише те, що вона для вас складна.

      2
      0
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: