Лев та вовк

Білоруська народна казка. Читати українською онлайн.

Ходив по лузі кінь. Іде лев.

— Іди за мною! — наказав лев.

— А чого я піду? — питає кінь.

— Як смієш ти розмовляти так зі мною? — крикнув грізно лев. — Хіба не знаєш, хто я? Я — звір над звірами. Я голодний і хочу тебе з’їсти.

— Е, — каже кінь, — не ті тепер часи, що хто кого нагне, той того наб’є.

— Ти осмілюєшся думати, що я слабіший від тебе! 

— Я в цьому певний — каже кінь.

— Давай мірятися силою.

Лежав на лузі камінь.

— Іди сюди — каже кінь.

Підійшли до каменя. 

— Ти можеш так стукнути по цьому каменю, щоб із нього іскри посипались?

Дряпонув лев лапою по каменю — пазури поламав.

— Ой, леве, леве! А ще називаєш себе звіром над звірами! Дивись, як я стукну!

У коня на ногах були залізні підкови.

Стукнув кінь копитом по каменю, іскри так і злетіли.

Злякався лев, кинувся назад у ліс. Біжить, не оглядається.

— Куди біжиш, леве? — питає його вовк.

Лев сказав вовкові, якого страшного звіра він зустрів. 

— І ти його злякався? — питає вовк. — От, якби він мені попався, я швидко з ним поквитався б. Тільки покажи мені його.

Узяв лев вовка в передні лапи, сам на задні став.

— Дивись!

Леву здалося, що він легенько вовка тримав, а в того кістки затріщали і дух вилетів геть.

— Ну що, бачиш?

Нічого не каже вовк.

— Чого ж ти мовчиш?

Опустив лев вовка на землю, бачить — не дихає вовк.

— Ех ти, хвалько, тільки побачив його і то зомлів. А я мірявся з ним силою!

Кинув лев вовка, а сам далі побіг.

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Рейтинг: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Білоруські народні казки”
Видавництво “Веселка”, м. Київ, 1987р.
Упорядкування – Григорій Півторак.
Ілюстрації – Катерина Штанко

Залишити коментар