Лялька

Індійська народна казка. Читати українською онлайн.

Жили на світі чотири товариша: тесля, кравець, ювелір і жрець-брахман. Задумали вони відправитися в чужі краї на заробітки. Почекали сприятливого дня і години, вийшли зі свого села і пустилися в далеку дорогу.

Йшли вони цілий день, а коли настав вечір, зупинилися на нічліг біля криниці. Поїли і стали готуватися до сну.

– Братики, всім відразу спати не можна: Щоб не сталось чого, – сказав ювелір, у якого було з собою золото.

– Добре, брате – підтримав його кравець. – Давайте вартувати по черзі.

Брахман встановив кожному час його варти. Першим повинен був вартувати тесля. Він щосили намагався не спати, але втома брала верх, і очі почали злипатися. Тоді тесля вирішив зайнятися якоюсь справою. Він взяв шматок дерева, дістав інструменти і став вирізати ляльку. Вийшла красива лялька-дівчинка.

Коли настала черга наступного, тесля розбудив кравця, а сам ліг спати.

Кравець побачив прекрасну дерев’яну ляльку. Він взяв різнокольорові тканини, зняв з ляльки мірку і почав шити. Він зшив ляльці ошатну блузочку і широку спідницю, а з червоної яскравої матерії зробив їй сарі. Одягнув кравець ляльку, як дівчину, і поставив поруч з собою.

Після півночі настала черга ювеліра. Він дістав золото і став робити для ляльки прикраси. Зробив кульчики, намисто, браслети на зап’ястя і щиколотки і багато інших дорогоцінних дрібничок. Ошатна, оздоблена лялька стала ще красивішою.

Нарешті прийшла черга брахмана. Побачив він ляльку і задумався. «Добре було б оживити її чарівними заклинаннями», – подумав він і почав читати заклинання і бризкати на ляльку водою. Не встигла зайнятися зоря, як лялька ожила і перетворилася на молоденьку дівчину.

Коли настав ранок, усі прокинулися і здивувалися, побачивши біля себе красуню-дівчину.

– Я оживив її своїми заклинаннями, і я на ній одружуся, – сказав брахман.

– Ну ні! – запротестував тесля. – Як же це так? Адже зробив її я!

– А я пошив для неї одяг, – втрутився кравець. – Тому я на ній і одружуся.

– Друзі! – сказав ювелір. – Я витратив тисячі рупій на прикраси для неї. Як же я допущу, щоб і вона, і прикраси дісталися комусь іншому?

В цей час прокинулися люди в селі і прийшли до криниці. Почувши суперечку, один старий селянин, запитав:

– Брати! Про що ви сперечаєтеся? Розкажіть нам!

Четверо друзів по черзі розповіли про все, що сталося. Кожен відстоював своє право одружитися з дівчиною.

Старий вислухав їх і сказав:

– Тесляр її зробив, а брахман оживив, тому обидва вони – її батьки. Так що ні той, ні другий взяти її в дружини не може. Кравець приготував їй одяг. Це обов’язок дядька: на весілля дядько дарує нареченій одяг. А коштовності нареченій дарує наречений. З вас чотирьох прикраси їй дав ювелір. Ось він і може одружитися на цій дівчині.

І друзям довелося погодитися з таким мудрим рішенням. Ювелір взяв дівчину в дружини, повернувся з нею додому, і стали вони жити щасливо.

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

0 / 5. Рейтинг: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Індійські народні казки”
Видавництво “Веселка”, м. Київ, 1984р.

Залишити коментар