Лікар Айболить

Корній Чуковський

Добрий лікар Айболить!
Він під деревом сидить.
І вовчиця йде до нього,
І корова круторога,
І жучок, і хробачок,
І ведмедиця.

Всіх їх вилікує вмить
Добрий лікар Айболить!

І собака до нього прийшла:
– Ой, мене покусала бджола!
І придибав до лікаря лис:
– Курка дзьобом ударила в ніс!

2

Раптом прибігла зайчиха
І закричала: – Ай-ай!
Мій зайчик попав під трамвай!
Мій зайчик-стрибайчик
Попав під трамвай!
Він переходив доріжку,
І йому перерізало ніжку,
І зараз він хворий, кривий,
Зайчик малесенький мій!

І сказав Айболить: – Це пусте!
Є в мене ліки на те,
Я пришию йому нову ніжку,
І він не лежатиме в ліжку!

І принесли йому зайчика,
І Лікар пришив йому ніжку.
І знову веселий Стрибайчик
Скаче собі по моріжку.
А разом із зайчиком мати
Теж почала танцювати.
І сміється вона, і кричить:
– Ну, спасибі ж тобі, Айболить!

3

Враз до лікаря шакал
На кобилі прискакав:
Ось вам телеграма
Від Гіпопотама!

“Якнайшвидше в Африку
Їдьте напрямки.
Дуже хворі в Африці
Наші малюки”.

– Як?! Невже насправді хвора
– Бегемотяча дітвора?
– Так, авжеж! У них ангіна,
Скарлатина, холерина,
Дифтерит, апендицит,
Малярія і бронхіт.
Приїздіть же якнайшвидше,
Добрий лікар Айболить!

– Добре, добре, побіжу,
Малюкам допоможу!
Тільки як знайти дорогу,
Щоб подати допомогу?

– Ми живем на Занзібарі,
В Калахарі і Сахарі,
На горі Фернандо-По,
Де гуляє Гіпо-по
По широкій Лімпопо!

4

І встав Айболить, і побіг Айболить,
По полях, по лісах, по степах він біжить.
І одне лиш говорить весь час Айболить:
“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

А в обличчя і вітер, і сніг, і град:
“Гей, Айболить, повертайся назад!”
І упав Айболить, не дійшов до мети:
– Я далі не можу іти…

І відразу до нього із гаю
Стурбований вовк вибігає:
– На мене сідай, Айболить,
Тебе довезу я за мить!

І сів Айболить, і помчав,
І повторювать знову почав:
“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

5

Та ось перед ними море,
Де хвилі гудуть на просторі.
А море сердите, бурхливе, страшне,
І лікаря зараз воно проковтне.

– О, коли в морі втоплюсь я,
До тих берегів не доб`юсь я,
Що станеться з хворими, з ними,
Звірятами лісовими?

Та кит випливає в цю мить:
– На мене сідай, Айболить!
І ніби морський пароплав,
З тобою ми пустимось вплав!

І поплив Айболить через море,

І знову, і Знову говорить:

“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо! “

6

І ось через гори лежить його шлях,
І він починає повзти по горах.
А гори все вище встають як примари,
А гори здіймаються просто під хмари.

– О, коли я не дійду,
Коли в путі пропаду,
Що станеться з хворими, з ними,
Звірятами лісовими?

І раптом з якоїсь скали
До нього злетіли орли:
– На крила скоріше сідай,
Летимо в далекий той край!

І сів на орла Айболить,
І повторює знов Айболить:
“Лімпопо, Лімпопо, Лімпопо!”

       7

А в Африці, А в Африці,
На чорній Лімпопо
Сидить і плаче в Африці
Нещасний Гіпопо.

Він в Африці, він в Африці
Під пальмою сидить,
На синє море з Африки
Невтомно він глядить:
Чи не пливе корабликом
Доктор Айболить?

І бродять без дороги
Слони і носороги,
І кожен з них питає:
– Що ж лікаря немає?!

А поруч бегемотики
Схопились за животики,
У них, у бегемотиків,
Животики болять.

І тут же страусята
Пищать як поросята.
Ах, шкода, дуже шкода
Бідних страусят!
І кір, і дифтерит у них,
І віспа, і бронхит у них,
І голова болить у них,
І горлечко болить…

Стогнати тільки й можуть:
“Коли ж він допоможе,
Коли ж він допоможе,
Лікар Айболить?”

І пера простягнула
Акула-каракула.
Акула-каракула,
На сонечку лежить.

Ах у маляток любих,
Малят-акуленят
Болять страшенно зуби
Десятий день підряд!

І вибито два пальчики
У коника стрибальчика,
Не плигає, не скаче він,
А гірко-гірко плаче він
І лікаря все жде:
– О, де ж той добрий лікар?
Чого це він не йде?

       8

Та ось у повітрі ви бачите птаха?
Все ближче, все нижче він мчить понад шляхом.
На ньому, погляньте, сидить Айболить,
Махае брилем і щосили кричить:
– Привіт тобі, сонячна Африка!

І рада, й щаслива уся дітвора:
– Приїхав, приїхав! Ура! Ура!

А птах вже на землю сідає,
І лікар одразу питає:
– А де тут малі бегемотики? –
І мацає їхні животики,
І всім по порядку
Дає шоколадку
І ставить, і ставить термометри!

І до смугастих
Біжить він тигряток,
І до горбатих
Слабих верблюжаток.
І кожного гоголем,
Кожного моголем,
Гоголем-моголем
Гоголем-моголем
Годує, годує до несхочу!

Десять ночей Айболить
Не їсть, не п`є і не спить.
Десять ночей підряд
Лікує нещасних звірят
І ставить, і ставить термометри.

       9

От і вилікував їх,
Лімпопо!
Хворих звіриків своїх,
Лімпопо!
Почали усі сміятись,
Лімпопо!
І стрибать, й перевертатись,
Лімпопо!

І акула-каракула
Правим оком підморгнула
І регоче, і регоче,
Ніби хтось її лоскоче.

А малятка бегемотики
Ухопились за животики
І сміються, заливаються,
Аж дерева колихаються.

Ось і Гіпо, ось и Попо,
Гіпо-попо, Гіпо-попо,
Ось іде Гіпопотам!
Він іде від Занзібара,
Йде він до Кіліманджаро,
І співає, і кричить:
– Добрий доктор Айболить!
Слава тобі, слава, слава!
Слава добрим лікарям!

 

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: