Лисиця, шпак і ворона

Латиські народні казки

Якось по весні звив собі шпак гніздо на молодій березі й висидів шпаченят. Минав час, і шпаченята підростали. Якось поблизу берези бігла лисиця. Поглянула вона вгору, побачила на березі гніздо, а в ньому шпаченят і подумала: «Ласий шматочок. Непогано було б покуштувати молоденьких шпаченят. Тільки як їх дістати?» І вирішила лисиця обдурити шпака. Привіталася вона до нього та й каже:

– Всі вже давно посіяли, а в мене ще й сохи немає, доведеться зрубати оцю березу й зробити з неї соху.

– Лисичко-сестричко, не рубай берези, –благає шпак.– У мене ще дітки маленькі, де ж я їх подіну?

– А мені яке діло? – каже лисиця.– Віддай мені одне шпаченя, тоді не рубатиму.

Зажурився старий шпак: що робити? Мабуть, доведеться лисиці шпаченя віддати, але котре? Який палець не вколи – всім боляче. Аж ось, не знати звідки, взялася ворона.

– Не бійся, шпаченьку, – заспокоїла вона. – Не зрубає лисиця берези: сокири в неї немає. Хіба не бачиш?

– А от і є в мене сокира,– каже лисиця.– Ось моя сокира,– і ну своїм пухнастим хвостом розмахувати.

Бачить шпак, що нічого лисиця не зробить такою сокирою, й каже:

– Рубай!

Та хіба дерево хвостом зрубаєш!

Розгнівалася лисиця на балакучу ворону й присяглася відплатити їй. Але як це зробити? Подумала, подумала лисиця, вибігла на пагорок і розпласталася на землі. А ворона пролітала над тим пагорком і побачила, що лисиця мертва лежить. Сіла вона біля лисиці й тільки збиралася дзьобнути, як лисиця – хап! – і схопила ворону.

– Спіймалася, пораднице! – каже лисиця. – Зараз я з тобою поквитаюся.

– Твоя воля, тільки не роби зі мною того, що з моїм дядьком твій батько зробив,– благає ворона.

– А що ж він з твоїм дядьком зробив? – поцікавилася лисиця.

– Та його в колесо запхали й з гори спустили.

Вирішила лисиця і зі своєю полонянкою зробити те, що з дядьком ворони її батько зробив. Роздобула вона колесо, запхала в нього ворону й пустила з гори. А що ж ворона, вона тільки цього й чекала. Її лисиця з одного боку в колесо запхала, а вона з другого боку вилетіла. Зрозуміла тоді лисиця, що ворона її обдурила.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Латиські народні казки”
Видавництво: “Веселка”
Переклад – К. Оверченко
м. Київ, 1978 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: