Мак

Саксе Анна Оттівна

Ірис ще ніяк не міг прийти до тями після необачного одруження на сестрі хвалькуватого Мака — Вітрогонці. Він стояв німий і нерухомий, і все питав себе:

«Як це так сталося? Я любив Фіалку, і Фіалка любила мене, а одружився я з іншою. Як же це сталося?

А дружина його прямо сяяла від щастя, горда, що їй вдалося вийти за такого видного хлопця.

— Який у мене чоловік, який він милий… — тріщала вона подружкам і, про що б не заходила мова, завжди норовила вставити слово про свого чоловіка, намагаючись підчепити подружок, які ще не стали заміжніми жінками.

Але якось приятелька Фіалки Незабудка з безневинним виглядом при всіх спитала жінку Іриса:

— Але чому твій чоловік завжди такий кислий? Стоїть, наче метр проковтнув.

Дружина Іриса почервоніла від злості і, вдавши, що прийняла натяк за жарт, розсміялася:

— Нічого, мине медовий місяць, я виховаю його по-своєму.

І почала виховувати чоловіка.

— Чого губу розвісив! — кричала вона, коли Ірис вдав, що не чує прохання дружини затягнути їй корсет.

Ірис стискав губи і неохоче, намагаючись не торкатися дружини, виконував наказ.

Замість подяки дружина давала йому ляпас, примовляючи при цьому:

— Наступного разу будеш спритнішим.

Ірис ніяк не міг догодити дружині. То він вилку неправильно тримає, то з ножем не так поводиться. Неодноразово він вставав з-за столу голодний, бо під поглядами дружини шматок у горло не ліз.

Якби все це відбувалося між ними наодинці, Ірис, можливо, і далі терпів би витівки дружини, але їй хотілося похвалитися своєю владою над ним перед іншими жінками. Тільки зайде подружка, як жінка Іриса починає командувати:

— Ірисе, сюди! Ірисе, туди! Подай те! Поклади це! Ану, ручку мені поцілунок! Спинку почухай!

Згодом Ірис зрозумів, що найбільше дружина біситься, коли він просто не помічає її лайки та настанов. Одного разу, коли дружина знову почала дорікати йому за те, що не вміє тримати вилку, Ірис жбурнув вилку на підлогу і почав їсти пальцями. Якось дружина намагалася втлумачити йому, як треба поводитися вдома і як у гостях. Ірис дозволив дружині наговоритися до втрати свідомості, а коли та запитала, чи зрозумів він, що йому сказано, Ірис позіхаючи, з подивом подивився на дружину і невинно спитав:

— А хіба ти мені щось говорила?

Дружина просто згоряла від бажання, але, коли вона ввечері кликала чоловіка до себе, той відповідав, що йому на луг треба йти, коня прив’язати, а як піде, пропадає до самого ранку.

Нарешті жінка не витримала і поскаржилася на свою долю Блекоті, про яку говорили, що вона вміє приворожувати чоловіків.

— Мила! – Вигукнула Белена. — Чого ж ти не прийшла раніше? Моїм зіллям таких роззяв вмить розпалити можна.

Блекота налила в пляшку зеленого пійла і наказала:

— Ти одягни яскравішу спідницю, а чоловікові дай випити цього зілля, потім покрутися перед ним, і він уже не відчепиться від тебе.

Можливо, Ірис і випив би зілля Блекоти, і все сталося би саме так, як передбачала ворожка, але хіба Вітрогонка могла витерпіти і не похвалитися перед подружками, що нарешті чоловік затанцює під її дудку. Але варто жінці поділитися з кимось своїми сімейними справами, як через п’ять хвилин про це дізнається її чоловік.

Так і сталося цього разу.

Ірис мав достатньо часу, щоб подумати, випити йому зілля Блекоти чи залишитися вірним пам’яті Фіалки.

Жінка, не сумніваючись у силі напою ворожки, вирядилася в найяскравішу спідницю, налила в склянку зілля Блекоти і піднесла Ірису.

— Випий, чоловіче.

Ірис ласкаво глянув на дружину, взяв склянку і, обійнявши її за талію, попросив:

— Спершу випий ковток, за моє здоров’я, а вже потім я вип’ю за твоє.

Дружина, щасливо посміхнувшись, закинула голову — нехай чоловік увіллє їй ковток у рот.

А Ірис — що він зробив? Влив дружині в рот все зілля Блекоти, і коли дружина, кинулася йому на шию, Ірис схопив заздалегідь приготовану різку, вклав дружину на коліна і, задерши яскраву спідницю, почав вчити розуму.

— Ось тобі, ось тобі за ворожбу!

Як верещала і борсалася дружина, поки не здогадалася вислизнути зі спідниці і шмигнути в кущі. Ірис жбурнув їй спідницю в слід, але та зачепилася за кілок і так на ньому і повисла. Хтось спідницю цю приворожив до кілка — Блекота чи сама Вітрогонка, зрештою значення не має, але спідниця так і залишилася висіти, і побачивши її люди згадують дружину Іриса — Мак – Вітрогонку.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Сказки о цветах ”
Анна Саксе
Видавництво: “Текст“
2020 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: