ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Малюк Коргі загубився

Казки Наталії Стукман

Одного дня мама Коргі вирішила поїхати до міста – купити нові квіткові горщики.

Цуценятко не тямилося від щастя – мама візьме його з собою! Це буде незабутня мандрівка!

Весь ранок мале руде цуценятко метушилось у будинку і з нетерпінням чекало прогулянки.

– А ми покатаємось на каруселі? – допитувався Коргі. – А купиш морозиво? А солодку вату? А повітряні кульки?

– Побачимо, любий, – відповідала мама. – Але ти маєш бути слухняним і не відходити від мене ні на крок.

Мама дуже хвилювалась, що малюк може загубитись у великому місті.

– Добре, мамо, – пообіцяло цуценя й закрутилося дзигою на килимі. – Але ми неодмінно маємо побачити каруселі. Вони такі барвисті ! І дуже швидкі!

У місті було гамірно. Коргі розгубився і злякався: довкола було багато машин та інших собак. Але поряд була мама, тож малюк трішки заспокоївся.

– Мамо, дивись, які яскраві іграшки! – вигукнуло цуценя, пробігаючи повз вітрину.

– Коргі, не поспішай, – гукала мама.

– Мамо, а он там морозиво! – радісно дзявкнув малюк і помчав до візочка зі смаколиками.

– Коргі не поспішай! – мама гукала ще дужче.

– Мамо, я бачу блискучі кульки! – і цуценя кинулося до цілої хмаринки різнобарвних кульок.

Сині, червоні, зелені – їх було так багато, що одразу й не вибрати.

– Мамо, ти ж мені купиш кульку? – крикнув малюк. Та коли він обернувся, мами не було.

– Мамо?!

Коргі дуже злякався: він намагався угледіти серед натовпу знайомий хвостик чи вушка мами, але ніде не знаходив. Він загубився! Малюк повернувся до візочка з морозивом. Може, мама чекає на нього там? Але мами не було.

— Чи не бачили Ви моєї мами? — запитував Коргі перехожих.

Він побіг до вітрини. Може, мама за­лишилась біля крамнички? Але й там нікого не було.

— Мамо, де ти?

Повз нього проходили інші собаки, але Коргі їх не знав. Вони були дуже різні: великі й маленькі, веселі та сердиті, чорні та плямисті.

– Чи не бачили Ви моєї мами? – питало цуценя, але відповідь була завжди одна: «ні».

Малюк бігав по вулиці, гукаючи маму:

– Мамо! Мамо!

Може,  вона повернулась додому? Але Коргі був ще дуже маленьким і не пам’ятав своєї адреси.

«Придумав! Залізу на найвищу карусель і спробую побачити маму звідти, я точно знайду її», подумав малюк. Коргі поспішив до високого яскравого атракціону.

Але сердита тітонька пояснила, що малюкам не можна кататися самим.

Цуценятко заплакало. Воно заблукало, хотіло їсти й загубило маму.

– Коргі? – почувся знайомий голос. – Коргі!

– Мама! – скрикнув малюк і кинувся до мами.

Мама цілувала його, а Коргі носиком заховався в мамину шерсть.

– Як ти мене знайшла?

Мама всміхнулась.

– Я знала, що ти будеш біля найвищого атракціону. Але більше не тікай від мене, добре?

Малюк пригорнувся до мами.

– Більше не буду!

І вони з мамою пішли купувати морозиво. Коргі обережно взявся за мамин хвостик – щоб мама більше не загубилася.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.9 / 5. Оцінили: 21

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Малюк Коргі”
Наталія Стукман
Переклад – О. Гончарова
Видавництво : “Талант”
м. Харків, 2020р

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: