TOU

Мама прийшла

Оксана Лущевська

Рисенята народилися у травні в лігві під коренем ялиці. Під боком у мами їм тепло й затишно.

Рисенятам уже півтора місяця. Вони ще п’ють мамине молоко, але вже чекають і на тверду їжу! Мама-рись вирушає на полювання. У присмерку тріщать цвіркуни й пугукає пугач. Рись крадеться безшумно. А що як на неї чатує небезпека?

Рисенята борються одне з одним — так вони граються, стають сильними та вправними.

Але тепер усі поховалися в лігво й чекають на маму.

— Няв! Няв! — визирають вони крадькома.

Рись-мама чигає на здобич у молодняку — це її територія. Рись полює на птахів і мишей. Але інколи нападає навіть на косуль, оленів та кабанів

Шух!

Рись придивляється, але не поспішає стрибати. Вона принюхується, завмирає. Заєць?

— У-у-у!

Рись насторожилася. Хто там? Її досі цікавить здобич. Але звук може означати небезпеку.

— У-у-у! — долинає знову. Це вовки?

— Ш-ш-ш! Р-р-р! Ня-о! — шипить, гарчить і нявчить рись.

Її попередження долітає до рисенят. Небезпека! Час ховатися глибоко в лігво!

Рисенята налякано притулилися одне до одного. Хоч би мама швидше прийшла!

Рись не хоче ділити з вовками здобичі. Але зараз їй краще втратити слід зайця.

ніж мимоволі привести вовків до свого лігва. Вона підскоком мчить до рисенят.

Ускочивши до лігва, рись починає обережно переносити рисенят. Отам, за ялинами, вона бачила покинуте дупло. Воно стане хорошою схованкою.

Усі на місці! Рись дослухається: не чути вовка? Та вона добре заплутала слід. Полювання сьогодні не вдалося, але рись погодує малят молоком.

Уже скоро рисенята виростуть, і за рік підуть на полювання самі. А поки малятам безпечно й тепло в новому житлі.

Вони задоволено муркочуть біля рисі.

Мама прийшла.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Мама прийшла”
Оксана Лущевська
Видавництво: “ Крокус”
м. Харків 2019 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: