<

Мавпа і крокодил

Індійська народна казка. Читати українською онлайн.

Давним-давно, біля підніжжя гір Гімалаїв, на березі широкого Гангу жила-була мавпа. Вона жила на гілках високого дерева, повного смачних плодів інжиру. Життя було прекрасне, і мавпа кожен день смакувала соковитими фруктами.

У річці жило багато крокодилів. Одна крокодилиха вже давно спостерігала за мавпою, за тим, як вона спить і їсть на дереві.

Мабуть, серце цієї мавпи дуже смачне, адже вона їсть так багато солодких фруктів, – сказала собі крокодилиха. – Я хочу з’їсти цю мавпу. Вона попливла до свого чоловіка.

– Бачиш велику мавпу на тому дереві? Принеси мені її серце, я хочу його з’їсти.

Крокодил відшукав очима мавпу на дереві і задумливо відповів дружині:

– Мавпа живе високо на дереві, а я плаваю в річці, як я її зловлю?

– Мені все одно, як ти її зловиш, але я хочу її серце, – сердито закричала крокодилиха і попливла, голосно ляскаючи хвостом по воді.

Чоловік знав, що якщо вона вбила собі щось в голову, то не заспокоїться, поки не отримає це.

– Гаразд, гаразд, люба, заспокойся, – мирно промовив крокодил. – Я що-небудь придумаю.

Крокодил довго розмірковував, і нарешті, придумав план.

– Я знаю, що робити, – сказав він сам собі. – Я запропоную мавпі покататися на моїй спині.

І він підплив до дерева, на якому обідала мавпа.

– Добрий день, пані Мавпо. Як поживаєте? – ввічливо почав крокодил, намагаючись здаватися доброзичливим і усміхаючись показав всі свої величезні зуби. Він був не дуже розумний.

– У мене все чудово, дякую, – відповіла мавпа, намагаючись не показувати страху при вигляді крокодилячої пащі з гострими зубами.

– Пані Мавпа, чому ви їсте плоди тільки з цього дерева? На острові посеред річки є дуже багато соковитих смачних плодів манго, – запитав крокодил.

– Я не можу переплисти річку, вона надто глибока, – відповідала мавпа.

– Нічого страшного, я можу перевезти Вас туди на своїй спині, – запропонував крокодил.

Мавпа не дуже довіряла крокодилу, але вона була жадібна, і їй дуже хотілося спробувати манго на острові. Все-таки мавпа зважилася і зіскочила з дерева прямо на спину крокодила.

– Тримайтеся міцніше, ми пливемо, – сказав крокодил. Пропливши трохи, він раптом пірнув.

– Навіщо ти це зробив? – кричала мавпа, пирхаючи і відпльовуючись. – Я мало не потонула!

– Ти потонеш! – відповів крокодил. – Я буду тримати тебе під водою, поки ти не помреш, а потім я віддам твоє серце своїй жінці. Вона дуже хоче з’їсти його.

– Ти повинен був сказати мені про це, поки ми не відпливли від мого дерева, – засмучено сказала мавпа. – Я не взяла серце з собою. Я не ношу його постійно в своїх грудях, тому що його можуть пошкодити гострі гілки, коли я лажу по деревах. Відвези мене назад до мого дерева, коли я поїм манго,  то віддам тобі своє серце.

– Ні, ніякого манго. Спочатку ми попливемо до твого дерева, ти віддаси мені серце, а потім займемося манго.

– Добре, зробимо як ти хочеш, ти тут головний, – погодилася мавпа.

Коли вони підпливли до дерева, мавпа спритно вилізла на саму верхівку і крикнула звідти крокодилу:

– Ти найдурніший крокодил на світі! Хіба хто-небудь тримає своє серце на дереві? Ти більший за мене і в тебе повно гострих зубів в пащі, але я розумніша! Моє серце в моїх грудях, залізь сюди і забери його, якщо зможеш.

Крокодил зрозумів, що його обдурили:

– Це жахливо, що я скажу своїй дружині? Вона так сподівалася покуштувати серце мавпи.

І сльози котилися з його очей, коли він плив до своєї сварливої ​​дружини.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Залишити коментар