Мавпа та черепаха

Жила колись дуже добра та довірлива черепаха. У неї було багато друзів, і серед них мавпа. Але ця мавпа не була справжнім другом, бо завжди думала тільки про себе.

Якось мавпа прийшла до черепахи і каже:

– Давай підемо до сусіднього села на свято, дня за три ми туди дістанемося.

– Давай, – погодилась черепаха.

І наступного ранку вони вирушили в дорогу. Мавпа була лінива і, щоб нести якомога менше, взяла з собою зовсім мало їжі. Черепаха ж, знаючи, що йти далеко,  взяла з собою великий вузол з різною їжею. Побачивши, що мавпа дуже весела, йде без нічого, черепаха здивувалася і запитала:

– Що ж ти так мало взяла їжі в дорогу? Адже йти нам доведеться досить довго.

Але мавпа тільки засміялася у відповідь.

Вже другого дня їжа у мавпи скінчилася. Добра черепаха поділилася з нею своїми запасами, але мавпа була дуже ненажерлива. Вона швиденько з’їла все, чим пригостила її черепаха, і почала просити:

– Дай мені ще щось, я хочу їсти!

– Почекай трохи, – сказала черепаха, – ми ж тільки що поїли.

Вони пішли далі. Раптом мавпа зупинилась і сказала:

– Невже ти не можеш іти швидше?

– Не можу, – відповіла черепаха, –  я несу на спині важку ношу.

– Дай я понесу вузол, тоді ми підемо швидше, – сказала хитра мавпа.

Довірлива черепаха віддала мавпі свій вузол. Та схопила його та й побігла.

– Зачекай мене! – благала черепаха.

Але мавпа крикнула тільки:

– Поспішайте, не відставай!

І зникла десь попереду, а черепаха, задихаючись від утоми, поповзла за нею слідом.

Нарешті, залишивши черепаху далеко позаду, мавпа видерлася на дерево біля дороги і подивилася, де її супутниця. Черепахи не було видно, і тоді мавпа, вмостившись на гілці, розв’язала вузол і накинулася на їжу. Черепаха тим часом доповзла до дерева і почала просити мавпу:

– Дай мені, будь ласка, щось із моїх припасів, я дуже втомилася і зголодніла.

Мавпа з’їла всі запаси черепахи

– Пройдемо ще трошки, – сказала брехлива мавпа, – скоро буде вода. Там і поїмо.

Черепасі тільки й залишалося, що послухати мавпу і повзти далі. Мавпа знову побігла вперед, а потім знову піднялася на дерево і доїла те, що залишалося з запасів черепахи.

Нарешті важко дихаючи, черепаха доповзла до дерева.

– Чому ти так відстала? — спитала мавпа.

– Тому що я голодна і я вже не маю сил йти швидше, – відповіла черепаха. – Віддай мені мою їжу.

– А в мене нічого не лишилося, ти дуже мало з собою взяла. Я з’їла все що було і все одно не наїлася.

Голодна черепаха мовчки поповзла за мавпою. Вони пройшли зовсім небагато, і зустріли мисливця. Мавпа, побачивши його, миттю видерлася на дерево, а черепасі сховатися  було нікуди, і мисливець упіймав її.

Мавпа, дивлячись, як мисливець забирає черепаху з собою, почала над нею потішатися:

– Ну що, доповзала? Не повзати треба, а лізти на дерева, як я!

Але мисливець цей був доброю людиною. Він не вбив черепаху, а прив’язав до банана і став добре годувати її і піклуватися про неї.

Минуло кілька днів, і мавпа випадково натрапила на будинок мисливця. Побачивши черепаху прив’язану до банана, вона знову почала з неї насміхатися:

– Що це ти не повзеш додому, а сидиш під бананом? Погуляла б як я!

– А навіщо мені повзти додому? Мені й тут добре – бачиш, скільки переді мною їжі?

Мавпі стало дуже завидно. Не сказавши жодного слова, вона пішла.

Коли настала ніч і мисливець ліг спати, мавпа підійшла до черепахи і попросила:

– Пусти мене на своє місце.

– Не пущу, мені й самій тут добре, – відповіла черепаха.

– Ну, хоч ненадовго! – Почала благати її мавпа.

Зрештою черепаха погодилася. Мавпа відв’язала черепаху та прив’язала себе. Черепаха поповзла до дому, а мавпа, радіючи, що перехитрила її, стала з нетерпінням чекати ранку. Вона думала про те, чим нагодує її мисливець, коли прокинеться.

Прокинувшись рано-вранці, мисливець виглянув у вікно і побачив під бананом мавпу. Він вирішив, що вона краде його банани, схопив палицю і вискочив із хати. Мавпі ще пощастило – мотузка виявилася тонкою і обірвалася, коли мавпа ухилялася від ударів. З усіх ніг кинулася мавпа в ліс, подалі від мисливця та його банана.

Ось як була покарана брехлива і заздрісна мавпа.