ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Мавпочка з обрізаним хвостом

Японські народні казки

Жила-була мавпочка, маленька й дурненька. Цілими днями вона тільки й робила, що стрибала з гілки на гілку.

– Будь обережніше, – говорили їй більші мавпи, – так недовго й упасти!

Але мавпочка нікого не хотіла слухати. Вона забиралася на найвищі дерева й стрибала на самі тонкі гілки.

Якось раз залізла вона на високе дерево. Раптом гілка під нею

зламалася, і мавпочка впала у колючий кущ, а довга гостра колючка застрягла у її хвості.

– Ой, ой! Як боляче! – заплакала мавпочка, і усе побачили, що вона до того ж боягузка.

Саме у цей час ішов по лісу перукар і ніс у торбинці свої бритви. Зраділа мавпочка:

– Допоможи мені, будь ласка, відріж бритвою кінчик хвоста разом із цією противною колючкою.

Дістав перукар бритву, тільки підніс її до хвоста, а мавпочка як закричить:

– Ой! Це буде боляче! – і відскочила убік. Перукар і відрізав мавпочці майже весь хвіст. Побачила це мавпочка й заплакала:

– Подивися, що ти наробив з моїм хвостом! Поверни мені хвіст або віддай свою гостру бритву!

Не міг перукар повернути мавпочці хвіст і віддав їй свою бритву. Біжить мавпочка лісом, гострою бритвою розмахує. Раптом бачить, бабуся хмиз збирає. А лозини товсті та довгі. Ніяк їх бабуся не може  розламати.

Захотілося мавпочці похвалитися гострою бритвою, підійшла вона до бабусі й каже:

– Подивися, яка у мене бритва. Миттю хмиз нею розщепиш і обріжеш. Зраділа бабуся, і давай хмиз обрізати, тільки бритва для цієї справи непридатна – швидко затупилася.

– Що ти наробила з моєю гострою бритвою! – розсердилася мавпочка. – Поверни мені бритву або віддавай свій хмиз!

Не могла бабуся повернути мавпочці гостру бритву й віддала їй свій хмиз.

Закинула мавпочка хмиз на спину й поскакала далі. Раптом бачить, у дворі господиня рисові коржі пече. Захотілося мавпочці рисових коржів. Підійшла вона до господині й стала дивитися. А у господині хмиз сирий, горить погано.

– Бери краще мій хмиз, він зовсім сухий! – запропонувала мавпочка. Зраділа господиня, взяла в’язку й кинула у вогонь. Розгорівся

вогонь, стали коржі підрум’янюватися. А як догорів хмиз і господиня вийняла коржі, закричала мавпочка:

– Що ти наробила з моїм хмизом! Поверни мені його або віддай свої коржі!

Не могла господиня повернути мавпочці хмиз і віддала їй свої коржі. Схопила їхня мавпочка й побігла далі. Бігла, бігла, зустріла старого з великим мідним гонгом. Захотілося мавпочці мати такий гонг, вона й каже:

– Ей старий, у мене є смачні рисові коржі. Дай мені за них твій гонг.

– Добре, – погодився старий, – можна й помінятися. Схопила мавпочка гонг, залізла на верхівку дерева й давай бити у гонг.

– Я найкрасивіша на світі мавпа! – кричить.- У мене самий чудовий на світі гонг! Бом! Бом! Був у мене хвіст, віддала я його за бритву. Бритву виміняла на хмиз, а хмиз на коржі, а за коржі одержала цей чудесний гонг! Бом! Бом! Бом!

Мавпочка так сильно вдарила у гонг, що не втрималася й знову впала у колючий кущ. Голосно засміялися мавпи і з тих пір стали називати її Бом-Бом безхвоста.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.1 / 5. Оцінили: 13

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Японские сказки”

Видавництво: “Художественной литературы”

м. Москва, 1958 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: