TOU

Мельник

Байки Івана Крилова

У Мельника вода проссала якось гатку.
Біда б і незначна спочатку,
Коли б прикласти руки тут.
А втім не хоче Мельник пальцем ворухнуть;
І теча далі день по дню стає сильніша.
Вода так б’є, як із відра.
«Гей, Мельнику, не гав! Пора,
Пора тобі стать розумнішим!»
Та Мельник каже: «Ще далеко до біди;
Не моря треба тут води,
І нею буде млин на весь мій вік багатий».
Він спить, вода ж спливла,
Як навесні, поверх загати.
Цілком уже біда прийшла:
Спинились жорна, млин не діє.
Мій Мельник схаменувсь: то охає, то мліє, —
І думає, як воду зберегти.
Тут раптом бачить він, що хочуть підійти
Сюди до річки, щоб води напитись, кури.
«Негідниці!» — кричить: «Куди ви здуру?
Я і без вас води не знаю, де дістать;
А ви йдете її останню допивать».
І в них поліном хвать.
Чи ж користь є для Мельника у цьому?
Лиш без води й курей він почвалав додому:

***

Я бачив теж не раз
Панів подібних серед нас.
(На подарунок створено для них цю байку).
Їм тисячів не жалко за дурницю дать,
А мріють господарство тим піднять,
Що збережуть для дратви швайку.
За неї раді кинути людей в багно;
Не диво ж, що з таким ощадженням майно
Невдовзі піде все на дно.

Переклад Є. Кротевича

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: