Метелик

Легкий яскравокрилий метелик літав радісний і щасливий.

— Боже, який прекрасний світ! — пурхав він у повітрі.— Сонце світить для мене, поле зеленіє для мене, квіти цвітуть для мене. Це тому, що я з усіх створінь найкрасивіший.

Він побачив квітку червоного маку й кинувся до неї. …. .

— І ця квітка розтулила пелюстки для мене! — заспівав він.— Я скуштую її нектару.

Яскравокрилий метелик обережно, щоб не зім’яти своїх ніжних крилець, опустився на квітку. Але перелякано відсахнувся. З дна чашечки квітки виповзло волохате створіння, припорошене пилком.

— А-а, бджола! — гордовито мовив яскравокрилий красень.— Он куди ти залізла!

— Добридень,— вклонилася бджола і обтрусила крильця. — Ти по нектар?

— Еге. А от ти чого залізла в цю красиву квітку?

— Хіба не знаєш? — підвела голову бджілка.— Я збираю мед.

— Я тебе не питаю, що ти збираєш,— озвався метелик, — мене цікавить, що тобі тут треба.

Бджола поглянула на нього здивовано.

— Не розумію, чого ти такий негречний,— сказала вона.— Я нічого поганого тобі не зробила.

— Забирайся! Ця квітка розцвіла для мене!

— Чому це для тебе?

— Тому що я найкрасивіша істота в світі! — запишався метелик і змахнув своїми яскравими крильцями. — І не тільки мак розцвів для мене. І сонце світить для мене, і поле зеленіє для мене, і всі квіти ростуть для мене… А поглянь-но на себе! Чи тобі не сором лізти в таку красиву квітку!

— Я не дивлюся — красива квітка чи ні,— сказала бджілка.– Я дивлюся, як зібрати більше меду, бо це найсмачніша і найпоживніша річ у світі.

— Не розумію, як ти, така потвора, можеш збирати ці найпоживніші ласощі!

— Ти гарний, згодна,— відповіла маленька бджілка,— але замість того, щоб робити щось корисне, ти породжуєш шкідливу й огидну гусінь.