Мільйон посмішок

Казки Іріс Ревю

Жило-було сонечко. Воно було щедре і дарувало всім свої теплі золоті промені. Сонечко освітлювало Смарагдовий ліс, і ще Ялинковий, Липовий, Солов’їний… І ще багато чого.

І ось одного дня у сонечка був день народження. Про це вчена сова розповіла мешканцям Смарагдового лісу. Вона ж сказала, що сонечку треба подарувати подарунок.

– Давайте подаруємо сонечку теплий шарфик, – запропонувала практична білка. Вона сама давно мріяла про такий, але ніяк не могла купити.

— Навіщо сонечку теплий шарфик, йому й так жарко, — слушно зауважила сорока.

— Може, подаруємо сонечку букет квітів? – пофантазував пугач.

— А як ми його доставимо на таку висоту, адже сонечко дуже далеке від нас, — сказав Ведмідь Іванович.

— Добре було б подарувати сонечку моркву, вона солодка, — замріяно вимовило зайченя.

— Сонце морквою не харчується, — мудро зауважила стара миша.

— Як же ми підберемо подарунок сонцю, якщо воно так далеко і незрозуміло, що йому потрібно? – пробурчав їжак. – Може, не варто йому дарувати жодних подарунків?

– Дня народження без подарунків не буває, – пропищав маленький жучок і в туж мить сховався під зелений листок, просто так, на всяк випадок.

– Так, – сказала вчена сова. – Не галасуйте, я буду думати.

Усі замовкли. І тут сова ляснула себе по лобі і сказала:

— Завтра, у день народження сонечка, збираємося усі на великій галявині. Як тільки сонечко вийде, ми дружно крикнемо йому: З днем ​​народження! І всі разом посміхнемося.

— Мільйон усмішок від нас, сови, сороки, ворони, горобців, білочок, ведмедів, зайців, жучків… – це буде нашим подарунком. Добрі усмішки – вони дорогого коштують, – продовжила сова.

— Це ти здорово придумала, — сказав бурундук, що підійшов.

Наступного дня все сталося так, як придумала мудра сова. Такого свята Смарагдовий ліс ще не бачив. Сонечко дякувало всім від душі. А жителі Смарагдового лісу відпустили його додому раніше. Там нагорі, у Сонячному царстві, було своє свято.

Через те, що сонечко пішло додому раніше, на Смарагдовий ліс швидко опустилася темрява. Але тисячі світлячків освітили дорогу додому мешканцям лісу. Всі побажали один одному «на добраніч» і раніше полягали спати.

Тому і я тобі, друже, сьогодні раніше кажу «На добраніч!»

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 20

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: