Мішок горіхів

Зібралися друзі на гулянку. П’ятеро було одружених, а шостий – неодружений. Він був абатом.
Гуляли весь день – розвеселилися. Ось і став преподобний абат кепкувати з друзів:
– Всі ви одружені, я один – неодружений, і живеться мені краще за вас усіх. Я сам господар у домі: куди хочу – туди і піду, що хочу – те й візьму, нікого не питаю. А вами жінки цілий день командують; у вас у домі, як то кажуть, курка розумніша за півня! Ну, скажіть, що я не правий!
Друзі образилися:
– Звичайно, не правий!
– Ану, спробуйте довести!
Почалася гаряча суперечка. Сперечалися – мало не захрипли. Нарешті абат сказав:
– Я людина багата, а тепер став ще багатшим. У мене в саду такий урожай горіхів, якого ще ніколи не бувало. Так от, хто з вас доведе, що живе своїм розумом, а не чекає весь день, щоб жінка вказала йому пальцем, що треба робити, тому відсиплю я повний мішок горіхів. Іде?
– По руках! – погодилися друзі.
– Ну що ж, по руках, – підтвердив абат і пішов додому збирати горіхи.

Залишилися друзі одні – задумалися: горіхів кожному хочеться, а як доведеш, що ти справді головний у домі? Ні-ні та й поступишся дружині – не в тому, так в іншому. Завжди так у сім’ї буває.
Один Фернандо не сумнівався, сидів та вуса крутив. Все місто знало, який він суворий господар: удома при ньому ні дружина, ні діти навіть рота відкрити не сміли! Що ще тут доводити, всі сусіди могли за нього поручитися!
Вдарив кулаком по столу і сказав друзям:
– Про що тут думати? Все одно горіхи мої!
І пішов по горіхи до абата.
– Ніхто, – каже, – у всьому місті не посміє сказати, що в моєму домі курка розумніша за півня! Якщо не віриш – запитай людей.
– Чому мені не вірити? – Заспокойся, ти отримаєш горіхи. Іди принеси мішок.
За годину повернувся Фернанду з невеликим мішком. Відсипав йому абат горіхів і питає:
– Фернанде, невже не було в тебе більшого мішка?
– Був. Як не бути великому мішку у господарстві!
– Чому ж ти його не взяв?
– Я б узяв, та дружина не дала. Каже: соромно з таким великим мішком іти – і звеліла взяти меньший.
Як почав абат реготати:
– Висипай горіхи назад! Тепер я бачу, хто у вас головний у домі!
Так і пішов ні з чим Фернанду. А вдома ще від жінки влетіло, що не вмів тримати язика за зубами і так безглуздо проговорився.