Моторна жаба
Лужицькі народні казки
В обідню пору, коли нестерпно пекло сонце, лисичка прибігла до річки напитися. А там сиділа жаба. Розсердилася хвостата та як гаркне:
— Геть звідси, а то вб’ю!
А жаба спокійно їй одказує:
— Чого ти гарячишся? Я бігаю швидше за тебе і втечу, коли захочу.
Лисиця тільки розсміялася. Але жаба правила своєї. Тоді хвостата подумала й каже:
— Коли так,— позмагаємося, хто скоріше добіжить до міських воріт.
Тільки-но лисиця щодуху кинулася бігти, жаба мерщій вчепилася їй у хвіст, і коли хвостата добігла — жаба скочила перед нею, стала на воротах та й каже:
— А я вже давно жду тебе, уже й додому зібралася, гадала — ти зовсім не добіжиш.
Джерело:
“Жива вода ”
Казки лужицьких сербів
Видавництво: “Веселка“
м. Київ, 1990 р.