TOU

Мудра курка

Таджицькі народні казки

Один шакал дуже зголоднів. Підбіг він до села розвідати, чи не поталанить йому чимось поживитися.

Глянув, аж під деревом порпається курка.

«Ось і здобич!» – зрадів шакал і став підкрадатися до курки. Але та вгледіла нападника, залопотіла крильми й злетіла на дерево.

– Агей, курко, хіба ти не чула новини? – гукнув з-під дерева шакал,– Між птахами й звірами оголошено мир. Тепер усі ми Друзі, товариші й брати. Забудь усе, що між нами було, спускайся на землю, погомонімо собі ладком.

Курка витягла шию й стала роззиратися: то вниз погляне, то в один бік, то в другий. Раптом червоне намисто в неї на шиї затремтіло.

– Що з тобою, курочко гарнесенька? – питає шакал,– Чого ти боїшся?

– Як же мені не боятися, коли з села мчить зграя собак? – відказує та.– А хто не боїться кусливих псів?

Зачувши про собак, голодний шакал дременув до лісу.

– Агей, шакале, ти куди? Хіба не оголошено миру між птахами й звірами? – гукнула курка йому навздогін.

– Мені здається, що собаки про це ще не знають,– відказав той, і дужче наліг на ноги.

Отак мудра курка врятувалася від голодного шакала.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.9 / 5. Оцінили: 18

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Таджицькі народні казки”
Упорядник  і перекладач – О. Шокало
Видавництво: “Веселка”
М. Київ, 1989 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: