Мудрий суддя

Один юнак, їдучи в далекі країни, приніс старому сто рупій. Віддав він їх йому на зберігання та поїхав.
Чи багато, чи мало часу минуло – невідомо. Але коли юнак повернувся на батьківщину і попросив старого повернути йому сто рупій, той із злим усміхом відповів:
— Твоя наївність радує шакалів. Я не брав у тебе жодних грошей. Іди своєю дорогою!
Хлопець зовсім розгубився, але добрі люди навчили його. «Піди, кажуть, до судді і пожалійся на хитрого старого!»
Так юнак і зробив.
Суддя викликав себе старого і запитує:
— Брав ти гроші в юнака, що сидить перед тобою?
Заплакав старий, упав на коліна, почав благати:
— Великий аллах бачить, я не брав жодних грошей! Невже я буду брехати з моєю сивою бородою?!
Потім суддя спитав юнака:
— А ти маєш свідків?
Хлопець заперечливо похитав головою.
— Добре. А де ти давав старому гроші?
— Та під одним деревом.
— Іди до того дерева і скажи, що я викликаю його на допит.
Юнак запитує:
— Як же я скажу це дереву, о мудрий суддя?
— Ось тобі моя палиця. Пригрози дереву! Скажи, що, якщо не прийде, то нехай потім не нарікає.

Сумно поплентався юнак до дерева, а старий, затаївши в бороді посмішку, залишився на нього чекати.
Минуло з півгодини. Глянув суддя на сонце і питає старого:
— Ну як, дійшов він до того дерева?
— Ще ні, — смиренно відповів старий.
— Так, так, – усміхнувся суддя.
Минула ще година.
— А тепер прийшов він до дерева? — спитав суддя.
— Прийшов, – відповів старий.
— Так, так, – усміхнувся суддя.
Нарешті юнак повернувся, віддав судді палицю і сумно сказав:
— Дерево не пішло зі мною, о мудрий суддя.
— Дерево приходило, о чесний юначе! – заперечив суддя.
— Як приходило? – вигукнув старий. – Чому я його не бачив? Чи у мене очей нема?
На це суддя йому відповів так:
— Очі в тебе є. Але пам’ятаєш, я запитав тебе, чи дійшов юнак до дерева, і ти мені сказав «ні»?
Старий кивнув головою.
— А пам’ятаєш, я запитав тебе, чи юнак вже прийшов, і ти сказав «прийшов»? Якщо ти не брав грошей під тим деревом, то як ти міг знати, де воно і як довго до нього йти?!
Злісно плюнув старий на землю, витяг з кишені сто рупій і кинув їх до ніг юнака.