Мушачі пригоди
Казки Марини та Сергія Дяченків
Одна муха заздрила бджолам. Про бджолу всі кажуть: «Дивіться! Он летить бджола, яка симпатична!»
А про муху всі кричать: «Муха! Убийте! Проженіть! У неї брудні лапи, вона переносить хвороби!»
І газетою лясь, лясь!
Кривдно було мусі, бо лапи вона мила. І передні, і задні, тільки середні іноді забувала помити.
От пішла вона до художника та й каже:
– Намалюй мені на черевці коричневі й жовті смуги, і я буду як бджола.
Художник і намалював.
Полетіла муха в кімнату, а там усі говорять:
– Бджілка! Не чіпайте її. Вона збирає мед!
А мусі тільки того й треба: на варення, на повидло, ніхто її бити не сміє, а тільки проганяють увічливенько:
– Киш, бджілко! Лети на квіточки!
Наїлася муха й вилетіла погрітися на сонечку. А отут саме бджолиний начальник летить. Побачив муху – бджолу на сонечку й нумо лаяти:
– Чому не на роботі? Чому мед не збираєш? Ану швидко у вулик, а то буде тобі непереливки!
Злякалась муха й кинулася збирати мед. Аж до самого вечора літала на луг і назад, носила у вулик пилок.
А ввечері тихенько залізла в калюжу роси і змила фарбу. І знову стала чорна, як була.
Набридло їй бути бджолою. Дуже це втомливо.
***
Одна муха дуже хотіла покататися на таксі. Але в неї ніяк не виходило – по перше, не було грошей. По – друге, таксисти її не чули. Вони просто махали руками, щоб її одігнати.
Якось муха залетіла у кватирку однієї квартири, щоб поласувати крапелькою варення, яка прилипла до дверцят холодильника. Раптом бачить: господарі забули вимкнути праску, і праска вже димить!
І ковдра під нею вже горить!
Інша муха розгубилася б, а ця – ні. Вилетіла у кватирку й скоріше в пожежну частину. А там сидить пожежний начальник і чекає, щоб йому зателефонували й сказали, де пожежа.
Муха давай літати навколо начальника, а він на неї уваги не звертає. Тоді вона розігналася щосили – і бамц йому по шолому: «Пожежа!»
А пожежний начальник був вірний обов’язку й при слові «пожежа» одразу здіймав тривогу – байдуже, хто це слово сказав, телефон, чи муха. От викотилася з гаража червона машина і помчала прямо за мухою, яка попереду летить, дорогу показує.
А з квартири, де праска, уже дим валує! Але пожежники вчасно встигли: приставили драбину й погасили вогонь.
Прийшли господарі та й кажуть: «Ах»
А пожежники їм: «Не ах, а праски вимикати треба».
А господарі: «Ой», та й нумо дякувати пожежникам, а ті у відповідь: « Ви оцій мусі подякуйте, яка по стелі повзає. Це вона нас покликала».
Господарі здивувалися спочатку, а потім кажуть: «Мухо! Чого ти хочеш?»
А муха почервоніла вся, і навіть крила почервоніли. І каже зніяковіло: « На таксі хочу покататися…»
Пішли всі разом на стоянку таксі, машина відчинила дверцята й запитує водієм: «Куди поїдемо?»
« Уперед, – кажуть господарі згорілої праски. – Поїдемо на екскурсію містом»
А муху посадили на вітрове скло.
Джерело:
“Мишачі та мушачі,
а також курячі пригоди”
Марина та Сергій Дяченки
Видавництво: “Фоліо“
м. Харків, 2020 р.