<

Мишеня Пік-Пік

Вірменська народна казка. Читати українською онлайн.

У джунглях Індії жило та було одне безтурботне мишеня. Будиночком йому служило дупло в стовбурі могутньої кокосової пальми. Все у мишеняти було чудово, всі його дні проходили в радості і веселощах. Якийсь день був краще, якийсь гірше, – але великих неприємностей було дуже мало.

Кожен раз, смачно поївши зерняток, корінців, а іноді навіть підкріпившись мухами і черв’ячками, мишеня весело виспівувало у себе в будиночку. Іноді, правда, співало і сумні пісні, але частіше – веселі. А звали це мишенятко дуже просто – Пік-Пік.

Так і жив собі безтурботно цей Пік-Пік, поки одного разу в голову йому не прийшла така думка:

– Я живу на кокосової пальми, але ще жодного разу в житті не куштував кокосових горіхів. Смачні вони чи ні? Солодкі вони чи ні? Я їм мух, корінці і зерно, так чому б мені ні покуштувати кокосового горіха?

Як тільки мишеня подумало так, з пальми зірвався вниз і впав на землю величезний кокосовий горіх і з шумом підкотився до мишеняти. Так, кокос це вам не лісовий горішок. Кокос – це величезні, солодкі і смачні ласощі! Ось тільки шкаралупка у нього дуже тверда.

Мишеня кинувся до впавшого з неба подарунку і почало гризти його своїми гострими зубками. Гризло і гризло, та все без толку – не відгризло і шматочка. Пік-пік в розпачі заплакав. Він ходив навколо кокоса туди-сюди і жалібно примовляв:

– Шкарлупа така тверда, мені з нею не впоратися. Невже мені ніколи в житті не доведеться покуштувати соковитої м’якоті кокоса і спробувати на смак кокосове молочко   Але ж мені багато і не треба – тільки чуть-чуть, щоб спробувати, і все!

А сталося так, що коли кокос падав з пальми, він вдарився об камінь і в його шкаралупі утворилася тріщина. І ось наш Пік-Пік знайшов цю щілину. Але вона була такою вузькою, що він не зміг в неї пролізти, як не старався. Так, на жаль, це було саме так: тріщина була маленькою і вузькою, а мишеня було великим і товстеньким. Як же тепер мишеняті-бідоласі протиснутися крізь тріщину? А адже воно вже хоче пити і хоче їсти.

І мишеня знову заплакало. Ну як же тут не плакати: воно уже не хоче іншої їжі – ні мух, ні черв’ячків, ні зерняток, ні корінців. Воно хоче тільки кокос! Так воно плакало-плакало, тужило-горювало, і так схудло, що стало маленьким, просто крихітним. А якщо вже воно став таким крихіткою, то без проблем змогло протиснутися крізь тріщину, що була в шкаралупі кокосового горіха.

Давай же, мишеня, співай, танцюй і веселися! Збулася твоя мрія, тепер ти поласуєш соковитою м’якоттю кокоса і нап’єшся смачного молочка. Давай же, малюк, удача на твоєму боці, вона посміхається тобі, нехай це свято буде твоїм.

Пік-пік з’їв всю м’якоть кокоса, випив все кокосове молочко, згорнувся кільцем всередині горіха і заснув. А коли прокинувся, то знову перетворився на велике і вгодоване мишеня.

«Так», – подумав Пік-Пік. – «Я добре підкріпився, але як же я виберуся назовні? Щілина така маленька, а я такий великий ».

Він пробував розгризти стінки, проломити їх, та все марно – Пік-Пік немов до в’язниці потрапив.

Засумувало мишеня, зрозуміло, що вчинило дуже негарно:

– Горе мені! Я заслужив це. Мені дісталося по заслугах! – заголосило воно. – Горе, горе, горе мені!

Пік-пік плакав-плакав, тужив-горював, і так схуд, що знову перетворився в маленьке, худеньке мишеня, струнке, як стеблинка.

А якщо вже  став таким, то і зміг вибратися з шкаралупи горіха назовні.

– Ура! Ура! Ура! – зрадів Пік-Пік.

Так давай же, мишеня, веселися і танцюй, давай же, мишеня, співай, не горюй! Адже всього можна досягти, якщо дуже цього захотіти. Тільки назавжди запам’ятай: зайвого брати не варто. Радуйся життю, мишеня Пік-Пік, сьогодні твоє свято! Його мрії збулися, так нехай же збудуться і ваші.

З неба впало три яблука: одне тому, хто слухав, друге тому, хто розповідав, ну а третє того, хто все на вус намотав

Подобається!

Сподобалась казка? Залиш оцінку!

3 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Залишити коментар