Миші та коти

Езопові байки (переказ Цімікалі П.)

У великому старому будинку було багато
мишей. Водилися вони і в кімнатах, і в коморі,
і на подвір’ї. Але в господі не бракувало й
котів. Миші дуже їх боялися. Воно й
зрозуміло: адже коти й миші – зроду-віку
запеклі вороги.

В битвах з котами миші завжди зазнавали
поразки і потім потерпали з ганьби.

– Чого ми такі безталанні? – зажурилися
якось вони.- Коти, звісно, дужчі за нас, але
нас більше, тож ми повинні перемагати.

– Нам бракує мудрих проводирів! –
вихопилася якась миша.

– Що ж воно буде далі? – зітхнула інша.- В
мене п’ятеро діток, як уберегти їх од лиха?

Ще інша звелася на задні лапки,
відкашлялась і рішуче мовила:

– Нам треба обрати проводирів-полководців!
[197] Найрозумніших, найсміливіших! Що вони
скажуть – те й робитимемо!

– Мудра твоя рада! Оберімо полководців! –
підхопила вся мишача громада.

Миші не гаючись обрали з-поміж себе
десятеро полководців. Ті просто нетямилися
з радощів. Та й було чого. Адже полководці –
то не простий люд!

Десятеро обранців навіть спати полягали
окремо. Та сон од них тікав. Походжаючи з
кутка в куток, вони мріяли, як
перемагатимуть котів.

Аж раптом .один полководець каже:

– Овва! Ми забули про важливу річ!

– Про яку?

– В нас немає відзнак, котрі б свідчили, що
ми полководці.

– А й справді? Що ж його робити?

– Що робити, що робити! Почепити відзнаки –
та й край! – обізвався котрийсь.

– Розумно кажеш! – зраділи всі.

Довго вони думали-гадали, аж поки врешті
надумали: зробити великі гарні роги й
припасувати їх до голів, щоби решта мишей
пізнавали своїх полководців.

Як сказали, так і зробили. Назавтра
десятеро [198]полководців почепили на голови
напрочуд гарні роги.

Але попри ці почесні відзнаки, мишача
армія була вщент розбита в першому ж бою, і
бідолашне військо ледве втекло від котів.
Вояки один по одному шмигали у вузенькі
нори і всі врятувалися. Полководці й собі
кинулися до нір, але гіллясті роги не
пролазили в них. І коти забрали мишей-полководців
у полон.

А яка доля чекає на котячих бранців – ви
самі знаєте.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: