TOU

Мишка, рак та жук

Естонські народні казки

Служив наймит у жадібного господаря і отримував одну монету за рік. Отримав він свою першу монету, пішов до струмка, кинув монетку у воду і сказав:

– Вирини, монето, якщо я добре працював, втони, якщо погано.

Монетка взяла і потонула.

Прослужив наймит у жадібного господаря ще рік, отримав ще одну монету. Пішов знову до струмка, кинув монетку у воду і сказав:

– Вириніть, обидві монетки, якщо я добре працював, втоніть обі, якщо погано.

Потонула і друга монета.

Прослужив наймит у жадібного господаря третій рік, отримав ще одну монету. Пішов знову до струмка, кинув і цю монету у воду і сказав:

– Вириніть, всі три монети, якщо я добре працював, втопися і остання, якщо погано.

І сталося чудо – всі три монети спливли.

Підібрав наймит свої монети і пішов з ними куди очі дивляться. Ішов-йшов, дійшов до великої дороги. І зустрів на великій дорозі мишку.

– Добрий чоловіче, – попросила його мишка, – подаруй мені одну монетку.

– Навіщо тобі, миші, монета? – здивувався батрак.

– За квартиру заплачу, – сказала мишка. – А то виженуть мене з дітками на вулицю.

– Гаразд, подарую. А що ти мені подаруєш?

– Поки що нічого, а там буде видно: раптом я тобі в нагоді стану.

Почав наймит розважати: «На хліб та сіль мені і двох монет вистачить, а без м’яса можна обійтися. Віддам я мишці одну монету, бо їй з дітьми погано прийдеться, якщо їх на вулицю виженуть».

І дав миші одну монету.

З двома монетами в кишені пішов собі далі. І зустрів на великій дорозі рака.

– Добрий чоловіче, – попросив його рак, – подаруй мені одну монетку.

– Навіщо тобі, гроші, раче? – здивувався наймит.

– За квартиру заплачу. А то виженуть мене з дітками з дому.

– А ти мені що подаруєш?

– Поки, що нічого, а там буде видно: раптом я тобі знадоблюся.

Почав наймит розважати: «На хліб мені й однієї монети вистачить, солі й так дадуть, а без м’яса можна обійтися. Віддам я раку монету, бо йому з дітьми погано прийдеться, коли їх з дому виженуть».

І дав раку монету – другу.

З однією монетою в кишені пішов він собі далі. І зустрів на великій дорозі жука.

– Добрий чоловіче, – попросив жук, – подаруй мені одну монету.

– На що тобі, жуче, монета?

– За квартиру заплачу. А то виженуть мене з дітками на вулицю.

– А ти мені що подаруєш?

– Поки що нічого, а там буде видно: раптом я тобі знадоблюся.

Почав наймит розважати: «Хліба з сіллю мені й так дадуть, а без м’яса можна обійтися. Віддам я жуку монету, бо йому з дітьми погано прийдеться, коли їх на вулицю виженуть».

І віддав жуку третю монету. Останню.

А сам без копійки в кишені пішов собі далі, куди очі дивляться. Ішов він місяць, йшов два, а на третій дістався палацу одного шановного короля.

І була у того знаменитого короля красуня донька, яка ще жодного разу не сміялася. І король звелів оголосити по всьому світу, що тому, хто зуміє її розсмішити, він віддасть дочку за дружину і ще півкоролівства на додачу. Почув це наймит, присів на траву і задумався: «Якщо я без грошей обійшовся, то без половини королівства точно обійдуся. Тільки шкода цю дівчину – треба буде якось її розсмішити».

Думав він над цим, думав і не зчувся як заснув. Вранці прокинувся і одразу про своїх друзів згадав: про мишку, рака і жука. Тільки згадав, а вони вже тут як тут – першим прилетів жук, другою прибігла мишка, а третім рак приповз.

Вирізав наймит для жука сопілочку і звелів йому грати веселу пісеньку, а мишці і раку наказав танцювати.

А тим часом сумна принцеса сиділа у палаці. Сиділа, бідна, біля вікна та картоплю чистила. Раптом бачить – під її вікном рак із мишкою танцюють, а жук на сопілці грає. І як розсміється! Прибіг король, прибігли всі придворні – весь народ збігся. І всі сміються з радості. І рак з мишею сміються, і жук, та й самому наймитові стало весело.

Віддали наймитові принцесу за жінку.

І без копійки в кишені відгуляв він весілля, та ще яке весілля!

І хоч він був без копійки в кишені, але всі його любили – і принцеса, і король, і жук, і рак, і мишка.

Вони всі разом жили в одному палаці і жили приспівуючи.

І ти будеш жити приспівуючи, як що у тебе така ж добра душа, як у цього наймита, який віддав одну монету мишці, другу – раку, а третю, останню, – жуку.

Джерело:
“Эстонские народные сказки ”
Обробка Аугуста Якобсона
Видавництво: “Художественная литература ”
1965 р.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Эстонские народные сказки ”

Обробка Аугуста Якобсона

Видавництво: “Художественная литература ”

1965 р.

2 коментарі
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: