ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу! Слава Україні!

Мишка та її новий дім

Казки Вікторії Кононенкової

Жила на світі маленька сіра Мишка. Як і всі інші маленькі миші, вона жила в нірці на великому та гарному полі. Вона дуже полюбляла збирати пшеничні зернятка восени, варити теплий чай взимку, займалась вирощуванням колосків весною, обожнювала літні пригоди та теплі вечори.
Та хіба можна назвати життя в полі веселим та різноманітним? Майже всі сусіди Мишки переїхали до лісу, що знаходився неподалеку. І Мишка дуже часто чула від них, що жити там набагато цікавіше.
— Подружки так багато розповідали мені про життя в лісі! Взимку там затишніше, а влітку більш прохолодно, а ще в лісі знаходяться домівки цікавих звірів, які можуть стати моїми справжніми друзями! Можливо і мені варто побудувати світ дім там? — міркувала Мишка.
Міркувала вона, міркувала і вирішила, що одній в полі жити сумно. Дуже хотілось Мишці запрошувати друзів на смачний чай, грати в настільні ігри та збиратись разом на свята. Значить треба переїжджати!
Мишка зібрала всі свої найважливіші та найпотрібніші речі: запас зерняток, улюблений посуд, найцікавішу книгу – зачинила нірку та відправилась в дорогу.
— Як же я хвилююсь! Яким буде мій новий дім? В якій частині лісу побудувати нірку? Чи знайду я собі друзів? — міркувала Мишка.
А поки голова Мишки була зайнята думками, вдалині показався ліс — красивий та могутній. Вона швидко знайшла гарний пагорб та відразу ж почала будівництво своєї нової нірки. Мишка зробила неглибоку, але дуже акуратну нірку. Звичайно ж, вона стомилась і хвилювалась. Але вже після обіду її новий будиночок був готовий. Мишка дуже раділа своїм речам на полицях і красиво заправленому ліжечку. Їй ще потрібна була комора для зберігання запасів, але Мишка вирішила збудувати її вже наступного дня. Вона приготувала смачний чай і сіла пообідати. А завтра вона неодмінно познайомиться з лісними мешканцями та покличе нових друзів на чай.
Аж раптом земля в нірці затремтіла! Спочатку дуже легенько, а потім все сильніше і сильніше. Всі речі Мишки почали падати з полиць, а земля сипалась зі стелі.
Мишка швидко вибігла з нірки та покликала на допомогу:
— Рятуйте! Допоможіть! Землетрус!
Але тут вона озирнулась на всі боки та зрозуміла, що земля тремтить тільки на пагорбі, де Мишка збудувала свій новий дім.
— Що ж робити? Треба якнайшвидше врятувати запаси моїх зерняток та всі мої речі – міркувала Мишка. – Але ж мені так боязно!
Першим на місце прибіг Їжачок. Він проходив повз і почув крик про допомогу.
— Привіт, Мишка! Що ти тут робиш? – схвильовано запитав він.
— Привіт! Я прийшла в цей ліс з поля та збудувала на цьому пагорбі свій новий будиночок. А зараз почався землетрус і мені потрібно дістати свої речі з нірки – відповіла Мишка.
— Ой, Мишко! Тут не можна було будувати будинок. Це ж берліг велетенського ведмедя! Він спав, але вже почав прокидатись і вже зовсім скоро вийде на зовні. Йому точно не сподобається, що хтось вирішив збудувати дім на його домі – проторохтів Їжачок, — Давай скоріше! Я тобі допоможу і покличу на поміч ще друзів.
— Швидше! На допомогу! – голосно покликав Їжачок
На його крик прибігли Зайчик, Білочка, Єнот та прилетіли Пташки. А тим часом пагорб трясло все більше і більше.
Всі разом звірі швиденько діставали речі і зернятка Мишки на зовні. І як тільки вони закінчили, з іншого боку пагорба виліз Ведмідь.
— Хто тут? Хто прийшов в мій берліг та посмів мене розбудити? – грізно гарчав він.
Звірі сховалися за деревами, тремтіли від страху і не показувались цьому велетенському звіру.
Це ж треба такого! Мишка, звичайно, знала, що в лісі їй сумно не буде, але до зустрічі з ведмедем готова не була. Ведмідь декілька разів обійшов свій берліг, але так і не зміг знайти звірів, які його потурбували і пішов собі.
Коли небезпека минула друзі покинули своє укриття.
— Мишка, як же нам пощастило, що ми змогли сховатись від Ведмедя! Він дуже не любить, коли його хтось турбує. Цей пагорб – це його територія. Давай знайдемо тобі інше місце для нірки – запропонувала Білочка.
Мишка відчувала себе дуже засмученою! На вулиці був майже вечір, вона стомилась і в неї зовсім не було сил будувати нову нірку.
— Мишка, не хвилюйся! Ми дуже раді, що ти будеш жити разом з нами в лісі. І ми з великим задоволенням тобі допоможемо! Правда? – запитав у друзів Їжачок.
— Звичайно ж! — хором відповіли Зайчик та Єнот.
— І ми допоможемо – процвірінькали Птахи.
— Яке щастя, що я вирішила жити саме в цьому лісі! Тут живуть найдобріші звірі! – зраділа Мишка.
Компанія швидко знайшла місце для нової домівки Мишки. По сусідству з Їжачком. Мишка з Єнотом прорили вхід в нірку. Їжачок зробив стіни, а Білочка допомогла розкласти речі на полиці. Пташки принесли Мишці красиві квіти.
До заходу сонця новий дім був готовий. Але, раптом, друзі почули якийсь шум. Здавалось навіть, що земля тремтить.
— А тут точно немає ведмедя? – злякано запитала Мишка.
— Ні, Мишко! Це лиш вітер! – посміхнулась Білочка.
Друзі засміялись і сіли вечеряти!

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

1 Коментар
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: