TOU

На кладці

Оповідання Володимира Сенцовського

До вузенької кладки, що лежала над каламутним струмком, підійшла бабуся з кошиком. З острахом ступила на дошку й тихенько подибала. На середині потічка кладка хитнулася, бабуся зойкнула й завмерла.
Неподалік Андрійко з Тимком пускали паперові кораблики. Швидка весняна вода підхоплювала їх і несла до глибокого яру.
Побачили хлопці бабусю й засперечалися, чи вдасться їй пройти по вузькій дошці без палиці.
— А от побачимо, — сказав Тимко.
Тим часом бабуся не втрималася на кладці й оступилась у воду, набравши повні черевики.
Хлопці підбігли до неї, допомогли вибратися.
— Спасибі, мої ластів’ята, — подякувала старенька і з кошика дістала хлопцям по яблучку.
Але Андрійко з Тимком почервоніли і, не взявши гостинця, побігли геть.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.7 / 5. Оцінили: 3

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Дивень – ранок“
Володимир Сенцовський
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1993 р.

1 Коментар
  • Захар
    26.04.2022 21:00

    ???????????????????????????????????❤️❤️❤️???????????????????????????????????????

    0
    1
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: