TOU

Найкраща земля

Вірші Оксани Кротюк

Бідкався ослик
Мамі і тату:

– Як же то прикро –
Не вміти літати!
Мрію побачити
Я з височіні
Гори блакитні,
Переліски сині,
Луки барвисті,
І річку, і поле,
Рідну леваду
І все, що довкола.
Кажуть, на світі
Країн є багато.

Кажуть, життя в них –
Справжнісіньке свято.

Та як в чужинські
Краї помандруєш,
Зараз же рідне,
Своє поцінуєш.

Серцем тоді
Ти побачиш здаля,
Де в білім світі
Найкраща земля.

Я ж зрозуміти
Не можу ніяк:
Справді це так,
А чи й зовсім не так.

Щоб таємницю
Тих слів розгадати,
Хай би там що,
Я навчуся літати. –

І заповзявся,
І заходився!

Спершу у сойки
Він довго учився.
Потім синиця
Поради давала,
Й спритна сорока
Літати навчала.
Досвідом щедро
Ділились чижі,
Горлиці, вивільги,
Дятли, стрижі.
Навіть ворона,
Взявшись у боки,
Гордо й поважно
Давала уроки.

Дивлячись в небо
Зранку до ночі,
Ослик томив собі
Голову й очі.

Вже і на луках
Учився літати,
В полі, на вигоні
І коло хати.
В балці старався,
В зеленім яру.
Ледь не влетів
У борсучу нору.

І хоч наука була
Чимала,
Ослику втіхи
Вона не дала.

Аж нагодилася
З лісу сова.
І прорекла вона
Мудрі слова:

– Копита не крила,

І ослик не птах.
Ніхто ще не бачив
Осла в небесах.

Упертість похвальну
Ти виявив. Втім
Ця істина здавна
Відома усім:
Хоч зблизька дивись,
Хоч дивися здаля,
Найкраща у світі –
Рідна земля.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
Найкраща земля
Оксана Кротюк.

Видавництво: “Преса України

2008 р.

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: