<

Найменша пташка

Казки Марії Солтис-Смирнової

Далеко-далеко за океаном живуть малесенькі пташки, що називаються колібрі.
Коли перша колібрі лише з’явилась на землі і побачила у воді своє відображення, вона злякалась:
– Я така маленька. Як же я буду жити, адже довкола багато хижаків.
Крихітка вже встигла побачити велетенську змію і хижі очі зовсім не маленького кота на березі.
Вона пролетіла над річкою і сховалась на другому березі.
Тут росли такі гарні квіти. І пахли вони так солодко, що у маленької колібрі забурчав животик.
Пташечка схилилась над квіткою і поласувала нектаром.
– Добре, що хоч їжа тут смачна.
Але не встигла крихітка ще раз схилитися над квіткою, як порив вітру підхопив і кудись поніс бідолашну.
– Так зовсім не цікаво.
Колібрі почала швидше махати крильцями і нарешті втрималась у повітрі.
– Нумо ще трохи!
Тепер крихітна пташка знову наближалась до пахучої квітки з солодким нектаром.
Сита колібрі задрімала прямо на квітці.
Але тут у траві щось зашуміло, і в наступну мить над квіткою піднялись велика котяча голова.
Пташка замахала крилами і втекла з-під лапи хижака.
Вона летіла так швидко, що кішка залишилась вже далеко позаду.
– Дарма, що я така маленька, зате у мене міцні і швидкі крильця, – заспокоїла сама себе крихітка.
Тепер вона вже не боялась.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.6 / 5. Оцінили: 17

Поки немає оцінок...

Залишити коментар