Найсильніший звір
Раз морські тварини посперечалися з земними звірями, хто з них сильніший. Сперечалися – сперечалися – і вирішили мірятися силою – перетягувати товстий канат. Хто перетягне – той, значить, і сильніший.
Морські тварини вибрали найсильніших – акулу, дельфіна і тюленя. А земні звірі – ведмедя, тигра і лева.
Морські мешканці кричали з води:
– Куди вам змагатися з нами!
А звірі з берега хвалькувато відповідали:
– Так ми вас всіх однією лапою перетягнемо!
Покричавши і похвалившись, вони почали змагання.
Першою виступила акула проти ведмедя. Вони взялися за кінці товстого каната і стали тягнути.
– Раз два три! – і ведмідь витягнув акулу на берег.
Потім тягнули канат дельфін з тигром. І знову переміг тигр.
Нарешті взялася за канат остання пара – тюлень і лев.
– Раз два три! – і тюлень заборсався на землі.
– Ура! – закричали звірі і застрибали на березі. – Ми перемогли!
Морські мешканці зовсім зажурилися. Але раптом піднялися хвилі, завирувала вода, і на поверхню моря виплив величезний кит. Він випустив високий фонтан води і сказав:
– Кого треба перемогти? Давайте його сюди!
Морські тварини зраділи і закричали:
– Ось наш кит! Спробуйте перетягнути кита, – тоді ми скажемо, що ви сильніші за нас, і ніколи більше не будемо сперечатися з вами.
– Не боїмося ми вашого кита! – відповідали звірі. – Ми і його витягнемо на сушу, як краба!
І ось за один кінець каната вхопився кит, а за інший – волохатий ведмідь. Морські тварини висунули голови з води і хором кричали киту:
– Тягни, тягни, тягни!
Кит вхопив канат міцніше, пробурмотів:
– Дзурі-дзурі-бон! – і відразу затягнув ведмедя з головою в воду.
Морські тварини від радості вистрибували з води до самих хвостів. Але тут вийшов тигр, б’ючи себе по боках хвостом, і схопив зубами канат. Кит потягнув.
– Дзурі-дзурі-бон! – і тигр забив лапами по воді, так що бризки злетіли до неба.
Нарешті виступив вперед величезний лев. Він гарчав так, що з дерев обсипалося листя, і тряс кудлатою гривою. Він був такий сильний і страшний, що звірі відразу повеселішали і заговорили:
– Ну, наш лев покаже киту! Тепер побачимо, хто кого!
Кит і лев взялися за канат. Канат натягнувся, як струна …
– Дзурі-дзурі-бон! – і лев шкереберть полетів в море і зафиркав, захлинувшись водою.
– Ура! Ура! – кричали морські тварини. – Наша перемога! Наша перемога!
Земні звірі позеленіли від злості і мовчали. Та й що їм було говорити?
На високому дереві сиділа стара, розумна мавпа і все це бачила. Вона спустилася на нижню гілку і сказала:
– Чого ви сумуєте? Ви забули, що у нас є слон. Покличте сюди слона – і тоді побачимо, хто переможе.
Звірі кинулися шукати слона. А Слон стояв позаду всіх і здаля дивився на змагання.
Слон ніколи не хвалився своєю силою і ніколи ні з ким не бився. Тому звірі і не знали – сильний він чи ні. Але більше змагатися з китом було нікому, і вони стали просити слона потягнути канат.
Слон мовчки кивнув головою, спокійно підійшов до берега, зачепив канат своїм довгим хоботом і став тягнути.
Звірі витягли шиї і хором кричали слону:
– Тягни, тягни! Сильніше, сильніше!
А морські тварини висунулися з води і кричали киту те ж саме.
Слон тягнув дужче й дужче. Але й кит тягнув з усієї сили. Довго канат гойдався – вперед-назад, вперед-назад, і невідомо було, хто переможе. Але ось слон зробив один крок назад, другий, третій … І раптом рвонув канат до себе – і кит вилетів з води, як велика гора, і гепнувся на берег.
Земні звірі заричали:
– Наша перемога! Наша перемога!
Морські тварини мовчки пірнули в воду і попливли.
А стара, розумна мавпа сказала:
– Хваліться менше – зробите більше. Я думаю, що ми повинні вибрати слона старшим над всіма звірями.
І звірі хором сказали:
– Правильно. Згодні.
Джерело:
“Десять вечеров”
“Японские народные сказки”
Видавництво: “Художественная литературa”
Москва, 1982 р.