<

Наречена трьох женихів

Іспанська народна казка. Читати українською онлайн.

Жив собі один чоловік, і була в нього дочка. Дуже гарна була вона, але примхлива і вигадлива. Якось прийшло до неї свататися троє юнаків. Побалакав з ними батько й побачив, що всі вони чесного роду. І запропонував дочці самій обрати того, хто стане її чоловіком.

– Мені всі троє подобаються, я можу вийти заміж за будь-кого з них, але мені потрібні всі троє, – відповіла дівчина.

– Таж це неможливо! – каже батько. – Жодна жінка не може мати трьох чоловіків.

– Ти не розумієш, мені потрібні всі троє, – спокійно відповіла йому дочка.

– Дитино моя, візьмися за розум і не жартуй зі мною! – каже батько. – Кому із цих юнаків ти віддаш свої руку та серце?

– Я вже сказала, мені потрібні всі троє, – відрубала дочка.

І ніхто не міг переконати її.

Батько не знав, що й робити. От подумав він та й вирішив дати юнакам складні завдання. Кожен мав піти в світ і знайти найкращий подарунок для своєї нареченої. Той, чия знахідка буде найбільш рідкісна та незвичайна, одружиться з його дочкою.

Троє юнаків домовилися зустрітися за рік і показати один одному свої знахідки. Довго блукали вони світами і врешті втямили, що неможливо знайти таку річ, котра могла б здивувати батька їхньої красуні. За рік вони прийшли до призначеного місця з порожніми руками.

Хлопець, що прийшов першим, чекав на своїх приятелів. Коли ж підходить до нього якийсь дідок та й пропонує купити дзеркальце.

Дзеркальце було грубе й негарне, тож він сказав, що така річ йому не потрібна.

– Не дивися, що дзеркальце маленьке та непоказне, – каже дідок, – зате чарівне: у ньому можна побачити будь-яку людину, хоч би й перебувала вона за тисячу миль від тебе.

Заглянув хлопець у дзеркальце та й купив його не торгуючись.

І другого юнака перепинив той самий дідок. Він запропонував хлопцеві купити в нього пляшечку з бальзамом.

– Який мені зиск із цього бальзаму, – каже юнак, – якщо в цілому світі я не знайшов те, що мені було потрібне!

А дід і каже:

– Цей бальзам незвичайний: він оживляє небіжчиків.

Якраз попри них несли труну на цвинтар. Підійшов хлопець до неї і влив краплю бальзаму небіжчикові до рота. Схопився померлий, завдав домовину собі на плечі і на радощах запросив усіх на бенкет до своєї хати. Побачивши таке диво, юнак відразу ж купив у старого бальзам.

А третій хлопець засмучено стояв на березі моря. Гадалося йому, що ті двоє впоралися з своїми завданнями, тільки він нічого не знайшов. Коли ж пристає до берега човен, і виходить з нього сила-силенна людей. Останнім ступив на берег якийсь дідок. Підходить до юнака та й пропонує купити того човна.

– Навіщо він мені здався? – каже хлопець. – Він такий старий, що тільки на дрова годиться!

– Ти помиляєшся, – каже старий. – Цей чарівний човен: він може пливти по морю, літати в повітрі, пересуватися по землі – за однісіньку мить він може доправити тебе, куди тільки захочеш. Як не віриш, то спитай у людей, що припливли зі мною.

Юнак поговорив із пасажирами і дізнався, що півгодини тому вони ще були в Римі. Та й купив човна.

От зустрічаються хлопці та розповідають, що їм поталанило роздобути. Перший почав хвалились своїм дзеркальцем, де можна було побачити будь-яку людину. Захотіли юнаки побачити дівчину, що в неї були закохані. Дивляться, а дівчина та померла і лежить у труні.

Тоді другий юнак сказав:

– Я маю бальзам, що оживляє небіжчиків. Та поки ми приїдемо туди, вона вже зітліє в могилі.

– Не хвилюйтеся, мій човен за мить доправить нас до коханої! – каже третій хлопець.

Сіли вони в човен і за кілька хвилин вже були в селі, в якому жила дівчина.

В її домі все було готове до похорону, та батько ніяк не міг зібратись з духом, щоб закрити труну й опустити її в могилу.

Тож наші сміливці прибули саме вчасно. Юнак із бальзамом підійшов до небіжчиці і влив кілька крапель рідини їй до рота. І щойно вони впали на її вуста, як дівчина вмить воскресла.

Зраділи всі, а батько оголосив, що той хлопець і буде чоловіком його доньки. Та його приятелі не погодилися. Один каже:

– Якби не моє дзеркальце, ми ніколи не дізналися б, що ваша дочка померла.

– А без мене не було б ніякого зиску ні з вашого дзеркальця, ні з вашого бальзаму! – заявив власник човна.

Розгубився батько, бо втямив, що знову не може вирішити цю проблему. А дочка сказала йому:

– Тепер ви розумієте, тату, чому я обрала всіх трьох! Дайте мені трохи часу, і я виберу одного із них і назву його своїм чоловіком. Інші два хай не ображаються на мене, не можу ж я бути нареченою трьох женихів. В нас у селі багато гарних дівчат.

І батько погодився зі своєю дочкою.

За рік справили в селі три гучних весілля.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар