Нерозумне жабеня

Ну і дивне це жабеня!
Того дня воно з’їло:
Раз
Два
Три
Чотири
П’ять
Так Так. П’ять великих кавунів. У нього заболіт живіт, він сів на пеньок і заплакав:
— Бу, Бу, Бу, Бу, Бу

Ішов повз нерозумний бик, насупився:
– Ти що кричиш: бу-бу? Буцатися, хочеш?
– Та ні.
— То, може, тебе хтось буцнув ненароком?
— Та ні, ні. Я вечеряв.
– М-да. Вечеряв. Розумію. Ти, значить, щось з’їв, і воно у животі буцається.
– Правда. Я з’їв п’ять кавунів. І ось вони…
– Вони? Бути не може. У них немає ріжок. Ти, певно, з’їв щось інше.

– Інше. Рогате, — сказало жабеня і задумалося. — Ну, звичайно, я бачив учора на лузі рогату корову. Сьогодні її нема. Мабуть, я її з’їв. Ненароком.
— Точно, — промукав нерозумний бик. І від страху піджав хвіст.