TOU

Незрівнянний

Казки Марі Катрін д'Онуа

Хоча Незрівнянний не мав ані. найменшої уяви про те, коли Прекрасна Слава позбудеться своїх чар, він був радий підтвердити, що завше думає про неї: молодий король послав свої кораблі на підступи до Китаю, щоб привчити своїх підданих до подорожей у далекі моря і до труднощів, які можуть виникнути під час задуманого ним тривалого плавання, мета якого — просити руки прекрасної королівни в імператора Китаю.
Така завбачливість припала до душі Прекрасній Славі, вона не знаходила, яких іще доказів прихиль­ності зажадати від нього, оскільки випробувала Незрів­нянного в усьому, що, на її думку, мало годитися для великого героя.

Завдяки своїй розважливості молодий король знайшов засіб не мати більше ворогів, але великі звершення, чутки про які розійшлися по всій землі, породили багато заздрісників. На ту пору йому приснився сон, який викликав у нього деяке занепокоєння. Він бачив, як на півня нападали орел, павич, кілька індиків і багато качок, вони оточили його з усіх боків і люто тіснили; нерівні сили не завадили півню чинити запеклий опір і завдавати нападникам дошкульних ударів у відповідь, іноді йому вдавалося навіть вирвати у когось із них пучок пір’я. Великодушного Незрівнян­ного, хоча все це відбувалося уві сні, охопило бажання прийти півню на допомогу, і він прокинувся. Позаяк це був найменш забобонний королевич на світі, він не надав своєму сновидінню ніякого значення, однак, дізнавшись через деякий час про змову проти нього багатьох великих монархів, згадав про сон, який трохи засмутив його, бо пробудження не дозволило побачити розв’язки битви. Проте впевнений у собі і до того ж вельми задоволений, що трапилась ще одна нагода сподобатись коханій королівні, він не дуже схвилювався і не надав чуткам про змову великого значення. Тим часом сон виявився більш ніж пророчим, бо Незрівнян­ного сповістили: Жовтий птах, випробовуючи міцність своїх крил, літав у різні кінці землі і, зрештою, умовив багатьох імператорів, королів, правителів республік та інших суверенних монархів об’єднатися проти Незрів­нянного і навіть втягнув його колишніх союзників та друзів до цієї жахливої ліги. Страшна буря, яка назрівала проти нього, анітрохи не злякала короля, однак це не завадило йому постійно бути насторожі і зібрати все своє військо.

Дізнавшись, що багато могутніх держав вступили у змову проти Незрівнянного і готові завдати його володінням нищівного удару, Прекрасна Слава приві­тала його з цією подією замість того, щоб поспівчувати. Чудово знаючи велику мужність молодого короля, вона підказала йому: слід випередити ворогів, не чекаючи, поки ті наберуться сміливості напасти. Спочатку він підійшов до кордону, де, незважаючи на численні війська супротивника, захопив ключову фортецю. Ця мудра завбачливість зруйнувала всі задуми супротив­ників Незрівнянного, і вони змушені були чекати іншої сприятливої нагоди для нападу.

Однак крила Жовтого птаха так зміцніли, що він за один переліт перетнув море. Цей сміливий переліт змінив забарвлення птаха, до того ж на голові в нього виріс червоний гребінь, схожий на півнячий, що змінило його обриси, надавши їм більшої виразності. Підко- рюючись настійним вимогам птаха, союзники спорядили великий флот і виступили в похід величезним військом.
Під час одного із своїх візитів Прекрасна Слава звернулася до Незрівнянного з такими словами:

«Відважний королю, настав час пожинати лаври; якби я не покладалась на твою мужність більше, ніж на твої сили, то дуже боялась би за тебе, оскільки королі, твої попередники, маючи перед собою лише одного ворога, мусили збирати всю свою відвагу, аби вести війну. Подумай про те, що тобі доведеться зітнутися з багатьма могутніми монархами — це гідра з незлічен­ними головами; твоя скарбниця спорожніла через послужливість до мене, в той час як твої супротивники не понесли іще жодних витрат, мають і людей, і кошти у достатній кількості. Я боюсь, щоб тебе не подолали великим числом, але понад усе мене засмучує те, що особливості мого закляття змусять мене забути все, що ти вже здійснив заради свого кохання, якщо якийсь інший герой, навіть той, хто ніколи мене не бачив, стане твоїм переможцем. Тоді я стану його винагоро­дою, отже, добре подумай, що йдеться про те — втратити Прекрасну Славу чи здобути її навіки».

Незрівнянний, аніскілечки не боячись ворогів і почуваючи в собі досить наснаги, щоб боронитись від цілого світу, був вельми ображений словами королівни, але вирішивши, що її непокоїть лише його доля, вибачив їй ці повчання. Незабаром молодий король почав воєнну кампанію і вийшов з неї переможцем, вигравши велику битву, незважаючи на марні спроби опору об’єднаних проти нього могутніх держав і їх численних військ. Море також не принесло його ворогам успіху, бо їхній флот був вщент розбитий. Ніхто вже не мав сумніву в тому, що ця ліга, складаючись з багатьох монархів, які мали зовсім різні інтереси і вже були переможені, скоро розпадеться, бо ніщо більше  не могло підтримати її існування.
Прекрасна Слава однаковою мірою захоплювалась поведінкою, відвагою і передбачливістю короля, який так мужньо вів тяжку війну і вважав надто щедрою винагородою за свої труди висловлене королівною задоволення. Він боявся лише одного — здійснити заради неї замало подвигів і був зайнятий пошуками нових нагод завоювати її прихильність.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Сподобався твір? Залиш оцінку!

1 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Чарівні казки”
Марі Катрін д’Онуа
Переклад із французької В. Б. Бурбело
за виданням: Madame d’Aunoy. Les contes des fees. Nuremberg, 1762.
Видавництво: Фірма “Довіра”
Київ, 1992 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: