TOU

Незрівнянний

Казки Марі Катрін д'Онуа

Водночас королева завагітніла і на велику радість короля та усіх підданих через деякий час народила сина. Оскільки цієї події ще ніколи не чекали з таким нетерпінням, народження королевича викликало загаль­ну радість. Усі здивувалися, побачивши, що немовля більш розвинуте, ніж звичайні новонароджені, але ще більше всіх вразило, загрожуючи розкрити таємницю, те, що дитина народилася з зубами — фея забула їх зачарувати. Отже, годувальниць знаходили для нього з величезними труднощами, бо він ранив їх своїми зубами, кусаючи за груди.
Велика радість, викликана народженням королевича, завадила ретельнішому вивченню цього дива, повсюдно влаштовувалися народні й приватні свята, кожен намагався висловити свою щиру радість. Королева наполягала, щоб сина назвали Незрівнянним; вона любила його так ніжно, що ледве витримувала, коли її на кілька годин розлучали з ним для навчання. Але що далі він підростав, то більше згадував усе, чому навчився в палаці Клеранс. Королевич засвоював науки надзвичайно легко, бо знав усе це раніше. Уже в ранньому дитинстві він був вельми поштивим із прекрасною статтю, адже у нього давно виробилася звичка догоджати Прекрасній Славі, нечіткий образ якої зберігся в його пам’яті. Помітили також, що його усмішку викликає спогад про щось приємне, що він неговіркий і як для свого віку надто розсудливий. Поступово спомин про Прекрасну Славу ожив у його пам’яті. І водночас королевич ставав усе поштивішим із дамами. Королева, рідко випускаючи сина з поля зору, раділа його м’якій, спрямованій на все добре натурі.

Батько Незрівнянного помер, коли той був ще дитиною, і правління королевича почалося з перемоги в битві, здобутій його генералами, це видалося добрим передвістям. Королева не могла нести сама весь тягар управління державою, тому вибрала собі в радники відомого друїда, вельми досвідченого у державних справах, але цей вибір викликав чвари серед придвор­них і серйозні заворушення в усьому королівстві. Лігурда, вважаючи, що обставини сприяють посиленню смути, нашептала деяким вельможам, нібито з ними чинять несправедливо, відсторонивши від управління. Багато з них об’єдналися й взялися до зброї, отже, королева мусила покликати на допомогу всю свою обачливість і стійкість, щоб зруйнувати їхні плани.
Незрівнянний, відзначаючись більшою проникливіс­тю, ніж його однолітки, встиг пересвідчитись у добрих намірах друїда і завжди вельми поштиво вислуховував його поради, а оскільки мав ті ж нахили, що й колись у зачарованому палаці феї, то дуже любив вояків і з великою насолодою спостерігав за їхньою муштрою. Нерідко сам віддавав команди, і хоча вже не мав свистка, за допомогою якого можна було викликати будь-яку кількість озброєних воїнів, він почав виявляти особливу турботу про тих, хто перебував у нього на службі, наказавши, щоб вони ніколи ні в чому не знали нужди. Можна напевно стверджувати: жоден державець не піклувався про свою армію так, як це робив Незрівнянний.

Королевич саме виношував великі задуми, коли зла Лігурда, що ніяк не могла второпати, яким чином королевич уник у дитинстві приготованої для нього лихої долі, зуміла спритно ввести до обслуги палацу одну зі своїх покоївок на ім’я Лихоманка, чия злостива підступність мало не вкоротила йому віку. Але попереджена про небезпеку Клеранс примчала на допомогу, вигнала покоївку й вилікувала королевича. З’ясувавши, що Прекрасна Слава є тією примхливою коханою, котрою Лігурда погрожувала королевичу, 4 передбачаючи труднощі, які через те чекають на нього, фея навмисне тривалий час не з’являлася, аби не виконувати своєї обіцянки частіше приводити з собою Прекрасну Славу. Проте вкрай небезпечний стан Незрівнянного змусив її поступитися. Вона звернулась до королеви:
«Ви бачили, пані, останні спроби вашого ворога зашкодити синові, їх мені вдалося відвернути, і я відповідаю перед вами за те, що Незрівнянний буде втішатися довгим життям».
Королеву дуже зворушили турботи феї, і вона, як тільки могла, висловлювала їй свою вдячність, представила синові, змальовуючи у найкращому вигляді все те, чим він був зобов’язаний їй.

Незрівнянний надзвичайно зрадів, побачивши і зга­давши свою благодійницю, тієї х миті все, чому він навчився у неї, спливло в його пам’яті. Він поцілував їй руку, сказав тисячу. люб’язних слів, висловлюючи радість знову бачити її. 1, чудово знаючи смаки фей, наказав пригостити її стравою з лісових горіхів, ситного хліба, меду й джерельної води. Його увага вельми зворушила фею. 1 хоча вона ніколи не сідала до столу за межами свого палацу, цього разу, щоб догодити королевичу, покуштувала його частування.
І тоді вся принадність Прекрасної Слави постала в думках Незрівнянного. Він палав бажанням спитати про неї, але не наважився, боячись, аби фея не подумала, ніби у такий “спосіб докоряє їй за те, що вона не додержала свого слова. Клеранс вгадала йоґо думки.

«Ваш стан не дозволив мені привести зараз китайську королівну; правда, я зрозуміла дещо запізно, що надто легковажно дала вам таку обіцянку. Та ба! — вела вона далі.— Ви побачите її дуже скоро, більше я нічого вам не скажу, бо нема сенсу роздумувати про речі, які неможливо відвернути – таку долю приготувала для вас зла Лігурда. Та коли вже я не в змозі вберегти вас від неї, позбавте мене хоча б того, щоб своєю присутністю я підтримувала небезпечні поради і не­здійсненні надії, якими пригощатиме вас королівна. Ви спілкуватиметеся з нею, бо я дала вам на те своє слово, щоразу, коли сонце, перетинаючи Зодіак, переходитиме від одного знака до іншого. Я зроблю її невидимою для всіх, крім вас, тому що боюся: побачивши її, ваші піддані можуть стати вашими суперниками, адже на світі немає людини, котра б не схилилася перед нею, побачивши хоч раз. Усе, що я спроможна зробити заради моєї любові до вас, це сховати королівну від усіх і навіяти іншим людям таке ж непереборне бажання служити вам, як відчуваєте ви, намагаючись догодити Прекрасній Славі».

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Сподобався твір? Залиш оцінку!

1 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Чарівні казки”
Марі Катрін д’Онуа
Переклад із французької В. Б. Бурбело
за виданням: Madame d’Aunoy. Les contes des fees. Nuremberg, 1762.
Видавництво: Фірма “Довіра”
Київ, 1992 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: