TOU

О це так Бесловедія

Марія Дем’янюк

У тій далекій країні поміж розлогих гілок тропічних пальм вода переливається, немов коштовне каміння.
– Хо-хо-хо! – засміявся кумедний слоник, стрімголов поспішаючи до озерця.
Непосида хотів показати всім, а найбільше бегемотикам і ведмедикам, що вміє робити справжнісінькі фонтани. Т а наступної миті аж застиг від подиву: улюблене водоймище зміліло. Принаймні на гарний фонтан води не вистачало, хіба що на маленький, але абиякого вередливий слоник не хотів.
– Ха-ха, – вигукнув і собі бегемотик, який вирішив продемонструвати друзям майстер-клас із плавання.
Симпатяга незграбно рушив на товстеньких ніжках до озерця. Шубовснув у воду та здивувався… А потім підвів погляд і побачив, як спантеличене ведмежатко, тримаючи чимале відерце, зніяковіло дивиться на озеро. Порівняно з учорашнім днем рівень води значно знизився!
Невдовзі на галявині, яку оточували помешкання поважних бегемотів, сильних слонів і ведмедів-ласунів, розпочалася рада тварин. Міркували, що робити далі… Нарешті найстаріший і наймудріший слон запропонував:
– Необхідно вирушати на пошуки нового місця, де вдосталь води. Можливо, мандрувати доведеться довго, тому нащадків залишімо на добру слониху Ніну.
– Справді, поки ми подорожуватимемо, для них води вистачить, – підрахував найстаріший бегемот, погладивши сина по голівці.

Присутні ствердно кивнули й уже за годину з надією вирушили світ за очі. А слониха доглядала кожного малюка, неначе власну дитину. Вихователька ледве встигала одночасно діставати банан для бегемотика, подавати соску-пустушку слоненяті та заспокоювати ведмедика, який хотів поласувати медком і вперше дізнався, що таке жалюча бджола. А якщо врахувати, що в Ніни було двадцять п’ять слоненят, п’ятнадцять ведмежат і вісімнадцять бегемотиків, то можна тільки уявити, як їй важко велося.
Минав місяць. Вихованці росли і тішили серце доброї слонихи, яка все частіше спрямовувала погляд з-під окулярів у той бік, куди подалися звірі. І якось почула, як здалеку радісно сурмить сусід Тошка.
– Швидше збираймося та вирушаймо до нового помешкання! – вигукнула Ніна, зав’язуючи дівчаткам різнобарвні бантики та надягаючи зелені капелюшки хлопчикам.
Місце було чудове й аніскілечки не поступалося колишньому. Із великим хвилюванням звірі зустріли нащадків, відзначивши, що малюки подорослішали…
Є в Африці мальовнича місцевість. Там високі пальми, прегарний водоспад і величезне озеро, що виграє всіма кольорами веселки. То Бесловедія, названа на честь БЕгемотів, СЛОнів і ВЕДмедів, які там мешкають!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Марійчині казки”
Марія Дем’янюк
Видавництво: “ФОП Цюпак”
м. Хмельницький, 2018 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: