Обманули лисицю
Лужицькі народні казки
Якось лисиця-капосниця, вештаючись від одного сільського обійстя до другого побачила, що по дворі бігають курчата.
Вона була сита, але так забаглося поласувати смачною курятинкою, що в неї аж слина з рота потекла.
Довго вичікувала вона під тином, поки нарешті молодий півник, кукурікаючи, вискочив за тин. Лисиця хап його і хутенько подалася в ліс
Хоч який був переляканий півник, а не розгубився і почав підколювати лисицю.
— Хіба ти справжня лисиця? От твоя покійна мати була… спочатку посадила б півника на пеньок і проспівала б йому прощальну пісеньку.
Лисиця образилася.
— Я не гірша за маму,— заперечила вона.— Теж заспіваю ситий не будеш!
Взяла посадила півника на пеньок і ну співати… Півник умить злетів на гілку.
Коли лисиця отямилася, півник сидів уже на самісінькому верху і висміював ошукану лисицю:
— Ку-ку-рі-ку, отаких хитрих треба обдурювати!
Розлючена лисиця, піймавши облизня, пішла собі геть.
Джерело:
“Жива вода ”
Казки лужицьких сербів
Видавництво: “Веселка“
м. Київ, 1990 р.