Одноокий і двоокий

Жив на одному острові ледар. З ранку до вечора він лежав у саду і щось бурмотів.

– Що ти все бурмочеш? – питали його люди. – Зайнявся б краще ділом.

– Цілими днями читаю я молитви, благаючи богів позбавити мене бідності, – відповів ледар.

І ось одного разу він дізнався, що на сусідньому острові живуть одноокі люди. Зрадів ледар і вирішив привезти однооку людину на свій острів.

– Навіщо тобі потрібна така людина? – дивувалися сусіди.

– А я посаджу його в клітку, показуватиму за гроші і стану багатим. Сів ледар у човен і вирушив на сусідній острів. Причалив до берега, він одразу ж побачив однооку людину.

Хитрий ледар поклонився одноокому в пояс і сказав з удаваною усмішкою:

– Багато років мріяв я зустрітися з такою приємною людиною, як ви.

Одноокий глянув уважно на ледаря і відповів:

– Я теж мріяв зустрітися з такою приємною людиною, як ви. Підступний ледар уже уявляв, як збиратиме срібні монети за показ одноокої людини в клітці.

Хитро посміхнувшись, він сказав одноокому солодким голосом:

– Прошу вас відвідати мій будинок. Сядемо в човен і вирушимо до мене.

– З вдячністю приймаю ваше люб’язне запрошення, – відповів одноокий. – Але перш, благаю вас, зробіть честь моєму дому.

З радістю, – сказав ледар, а сам подумав: «Завтра ти сидітимеш у клітці, а я стану багатим».

Щойно ледащо увійшов до будинку одноокого, як його з усіх боків оточили брати господаря і стали навперебій кричати:

– Дивіться, він має два очі! Ото дивак!

– Зв’яжіть його міцніше, – наказав господар будинку.

Ледар не встиг і оком моргнути, як його міцно зв’язали.

– Радійте! – сказав одноокий братам. – Ми посадимо це чудовисько в клітку і показуватимемо за гроші. Кожен захоче подивитися на двооку людину!

Години не минуло, а ледар уже сидів у клітці. Звідусіль поспішали одноокі жителі острова, щоб подивитися на людину з двома очима. І кожен платив господарю клітки золоту монету.