Оленка не хоче спати

Сенцовський Володимир Іванович

Ніяк не хоче заснути Оленка.
—    Бабуню, розкажіть казочку.
—    Я ж тобі, люба дитино, всі казки переказала.
—    А ви ще з книжки почитайте.
Надіває бабуся окуляри і читає. А дівчинка навіть не думає спати.
Закрила бабуся книжку.
—    Тепер приклади, Оленко, вушко до подушки і послухай, що вона розповість тобі.
Не хочу, бабуню,— хитрує дівчинка.— Подушка заколише мене.
Бабуся втомлено зітхає.
—    Сили вже нема. Геть змучилася з тобою.
Оленка горнеться до старенької і каже:
—    Я ось заспіваю, а ви відпочиньте.
І починає співати. Голосок у неї такий ніжний, солодкий, що в бабусі самі стуляються повіки й голова тихенько хилиться до подушки.
Оленка дбайливо вкутує бабусю ковдрою і, усміхаючись, приказує:
—    І я, бабуню, вже змучилася з вами…

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 12

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Оленка не хоче спати”

Збірка оповідань

Володимир Сенцовський

Видавництво: “Веселка”

Київ, 1988 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: