TOU

Оповідки зубної феї

Тетяна Наконечна

 

Хто такі зубні феї?

З давніх-давен було собі одне чарівне королівство. Жили там — та й досі живуть — маленькі й трохи дивакуваті створіння — зубні феї.

Дивакуваті вони тому, що в них не – звичний, як на нас, людей, розпорядок. Удень вони сплять, а вночі ходять, а точніше — літають на роботу.

Ви ж, напевно, малята, чули про те, що всі феї мають крильця? Тож і зубні — не виняток.

А ще в кожної зубної феї є свій кошик. Здогадуєтеся, навіщо він їм? Правильно, для зубиків! А ще… для подарунків.

Щовечора зубні феї прокидаються, умиваються. Чистять зубки й снідають (чи то пак — вечеряють) салатиком з квіткових пелюсток. Потім вдягають зручну для польотів сукенку та, прихопивши кошика, вилітають на роботу.

А роботи в них чимало. Бо кожного дня у когось із дітлахів випадає молочний зубик. Ой ті хитання, а потім і випадання молочних зубів!.. Не найприємніша річ у дитинстві.

Тож феї з усієї сили намагаються зробити спогади про цю подію хоч трохи радіснішими!

Наприклад, виміняти молочний зубик, який випав — і вам, малята, погодьтеся, вже не потрібний, — на грошик. Чи чули ви, малята, про таку пречудову традицію?

От випав у дитини зубик, а вона не лякається, не плаче, а мерщій кладе його під подушку. А далі — що кому більше до вподоби: хтось чекає на грошик, а хтось відразу замовляє феї омріяний подарунок.

«Стоп, стоп, стоп! — заперечите ви. — Бабуся казала, треба віддати зубик мишці». То кому ж із них — феї чи мишці — віддавати зуб?

А якщо я скажу, що немає значення, кому віддавати? «Як це немає значення?» — здивуєтесь ви. Трохи терпіння, малята, згодом я про все розповім.

 

Знайомтеся – Бетті

Ви запитаєте мене, звідки я стільки всього знаю про зубних фей? Нічого надприродного… Мені просто якось випало познайомитися з однією з них. І ось як це було.

Одного літнього вечора мені зовсім не спалося. І я, отак просто в капцях і піжамі, вийшла у двір, сіла в садочку та й милуюся собі зорями.

Аж раптом чую: ніби хтось крильцями тріпоче. Спершу я подумала, що це бабка. Але ж яка бабка літатиме вночі?!

Далі переді мною, просто в небі з’явився кошик із величезним плюшевим зайцем. Що за магія, думаю.

Виявляється — ніякої магії. Ну май – же ніякої…

Кошик з величезною м’якою іграшкою ледь тягла… Ні, малята, це була не бабка, а дивовижна, казкова, але дуже малесенька фея.

Вуха того плюшевого зайця, який, до речі, був рожевого кольору, навіть у кошик не вміщалися. Взагалі, заєць був разів у десять більший за саму фею.

Тільки уявіть, як їй було важко! Тож не дивно, що вона приземлилася перепочити на лавочці якраз біля мене.

Точніше, біля мене приземлився кошик із зайцем, а знесилена фея приземлилася на заячому вусі. І це попри те, що зазвичай феї уникають спілкування з людьми.

У мене було стільки запитань!.. Я ледь втрималася, щоб їх не поставити. Бо всі виховані люди спочатку знайомляться, а вже потім, якщо новий знайомий або знайома захоче продовжити розмову, — можна дещо й розпитати.

Виявилося, що зубну фею звати Бетті. Відтоді я частенько бачу її. Адже Бетті щоночі пролітає через мій яблуневий сад.

Коли мені не спиться, я виходжу надвір, і ми разом дивимося на зорі, теревенимо. Але не довго, бо в Бетті дуже багато роботи.

Вона напрочуд мила, хоч іноді, як і будь-яка дівчинка, може бути трошки легковажною. Однак про це згодом.

Цієї ночі фея, попри те що поспішала, все-таки розповіла мені дещо з того, що мене найбільше цікавило. Звісно, по секрету. Якщо обіцяєте тримати язика за зубами, я вам усе докладно розкажу. По  секрету…

 

То хто ж усе – таки головний – зубна фея чи мишка?

Малята, оскільки ви вірите в існування зубних фей, ви такі самі мрійники, як і я! Але допитливий розум все одно вимагає відповідей.

По-перше, спитаєте ви, звідки феї дізнаються про те, що в когось з нас випав зубик?

По-друге, звідки зубні феї знають, хто з нас і про що саме мріє?

По-третє, навіщо зубним феям стільки зубів? Куди вони їх дівають?

І зрештою, хто ж усе-таки головний — зубна фея чи мишка, про яку розповідала бабуся?

Настав час пояснити, чому байдуже, кому віддавати зубика.

Виявляється, всі мишки — це справжні друзі й помічниці зубних фей. Такі собі агенти під прикриттям.

Оскільки миші споконвіку живуть біля людей, саме завдяки їм феї вчасно дізнаються і про зубик, що має от-от випасти, і про те, який подарунок хоче дитина.

Якщо навіть дитина не знає про фею і віддасть зубик мишці, ця хвостата помічниця тієї самої ночі передасть його феї. І в малюка під подушкою з’явиться грошик або омріяна іграшка.

Проте, якщо дитина ну ду-у-уже вже неслухняна, то мишка і про це розповість зубній феї.

Тож тепер ви здогадуєтеся, чому іноді діти нічого не знаходять під подушкою?

Звичайно, вони можуть знайти свій подарунок пізніше… Коли перепросять і перевиховаються.

Ну, це зрозуміло, скажете ви! Але куди ж зубні феї ті зуби дівають? Навіщо їм стільки маленьких кісточок? Що ж…

Відкрию вам ще один секрет… Феї перемелюють їх на чарівний пилок. А з нього потім роблять нові зубенята для немовлят.

 

Бетті й місячний промінчик

Якось вночі наша маленька зубна фея летіла до однієї дуже чемної дівчинки, яка мріяла стати співачкою. Слід зазначити, що ця дівчинка справді була талановита.

Сторінки: 1 2 3 4

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.8 / 5. Оцінили: 13

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Оповідки зубної феї”
Тетяна Наконечна
Видавництво : “ РІДНА МОВА ”
м. Київ, 2022 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: