TOU

Осел та Бобер

Казки Сергія Міхалкова

Росло посеред галявини молоде, гарне деревце.
Біг через галявину Осел, задивився і налетів на це деревце, та так, що іскри з очей посипалися.
Розлютився Осел. Пішов до річки, покликав Бобра.
— Бобре! Знаєш галявину, на якій одне деревце росте?
— Як не знати!
— Звали, Бобре, це дерево! У тебе зуби гострі.
— Це ще навіщо?
— Та я через нього чоло розбив — гулю набив!
— Куди ж ти дивився?
— «Куди, куди»… Зашпортався, і все тут… Звали деревце!
— Шкода валити. Воно галявину прикрашає.
— А мені бігати заважає. Звали, Бобре, деревце!
— Не хочу.
— Що тобі, важко, чи що?
— Не важко, але не буду.
— Чому?
— А тому, що коли я його повалю, ти на пеньок налетиш!
— А ти пеньок викорчуй!
— Пеньок викорчую, ти в яму впадеш — ноги переламаєш!
— Чому?
— Бо ти Осел! – сказав Бобер.

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.7 / 5. Оцінили: 6

Поки немає оцінок...

Джерело:
“200 стихов, сказок и басен
С. Михалкова”
Видавництво: “АСТ”
2013 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: