Осіннє

Оксана Кротюк

Струсила грушка листя шерехке.
Струсила і, зажурена, зітхає.
Бо дощ осінній все іде та йде,
А в неї одежини вже немає.
По листі мокрому, як сірий корабель,
Пройшов їжак. Задумався, спинився:
Було ж тут груш, і яблук, і морель…
А світ узяв і так перемінився.

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

3.2 / 5. Оцінили: 11

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Неслухняне левенятко”

Вірші для дітей

Оксана Кротюк

“Видавництво: “Преса України ”

м. Київ, 2008 р.

1 Коментар
  • Злата
    05.09.2023 18:25

    Вірш класний но йього вчить мені було тяжко!

    1
    0
Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: