Острів мильних бульбашок

Серед казкового океану стояв веселий Острів мильних бульбашок. Ви, напевно, здогадалися, що на цьому острові все було зроблено з мильних бульбашок. Замість звичайних листків на деревах росли різнокольорові бульбашки. Мешканці острова будували будинки з мильних бульбашок. Іграшки та книжки були зроблені з маленьких і великих бульбашок.
На відміну від звичайних мильних бульбашок, бульбашки на острові були міцними і не лопалися, коли їх торкалися. Навіть коли діти стрибали на них, як на батуті, вони все одно не лопалися. Хоча якби ми з вами їх чіпали, то, напевно, вони б швидко лопнули. А мешканці Острова мильних бульбашок знали, як зберегти їх цілими. До речі, люди на цьому острові, мильні чоловічки, теж були схожі на великі і маленькі бульбашки.

Але, звичайно ж, старі бульбашки рано чи пізно лопалися. Тоді люди заміняли їх новими. Ця подія була для всіх веселим святом. На острові був спеціальний прилад для видування різних мильних бульбашок.

Одного разу до Острову мильних бульбашок приплив піратський корабель. Так-так! У казковому океані теж водяться пірати! Вони припливають з різних піратських казок.

– Ану, віддавайте ваші скарби, – закричали пірати, коли висадилися на Острів мильних бульбашок.

– Але у нас немає скарбів! – заперечили мильні чоловічки.

– Ха-ха-ха! А ось ми зараз подивимося! – закричав піратський капітан і скомандував піратам. – Ідіть, подивіться, що у них тут цінного взяти. Та ворушіться! У нас попереду довгий шлях!

Мешканці острова намагалися пояснити піратам, що у них дійсно немає ніяких скарбів – вони їм зовсім ні до чого. Адже їм і без всяких коштовностей добре і весело жити на Острові мильних бульбашок.

Але пірати не повірили. Вони бігали по острову в пошуках скарбів, розмахуючи своїми гострими піратськими ножами. Від ножів мильні бульбашки лопалися один за другим, перетворюючи будинки, дерева, магазини на мокре місце! Жителі острова не знали, як зупинити цих лиходіїв. Вони боялися наближатися до них, інакше самі б могли перетворитися в мильну калюжу.

– Дивіться, я знайшов скарб! – закричав один з піратів, помітивши прилад для видування мильних бульбашок.

– Що це? – здивувалися інші пірати.

– Не знаю, але, напевно, щось цінне. Дивіться, яке воно велике! Давайте заберемо його на свій корабель, а потім розберемося! – відповів пірат.

Звичайно, мешканці острова не могли дозволити, щоб пірати забрали у них прилад для надування мильних бульбашок. Без цього приладу острову загрожувало повне зникнення!

Кілька островитян залізли на прилад і почали натискати на всі кнопки. З приладу полетіло безліч різнокольорових, великих і маленьких мильних бульбашок. Вони лопалися від піратських ножів, а мильна піна щипала піратам очі.

Пірати охали і ойкали, витирали очі, але відступати не збиралися. Тоді один мильний чоловічок вигукнув:

– Я придумав, як зупинити піратів! Для цього потрібно одночасно натиснути на всі кнопки приладу, щоб вийшла одна величезна бульбашка!

– Один, два, три! – скомандував мильний чоловічок. На рахунок «три» всі кнопки були натиснуті. В повітрі з’явилася величезна мильна бульбашка, вона переливалася безліччю кольорів. І ось ця мильна бульбашка проковтнула всю піратську команду!

– Випустіть нас негайно! – заволали пірати, сидячи в величезній мильній бульбашці.

Вони намагалися проколоти бульбашку своїми ножами. Але вона вийшла такою міцною, що у них нічого не вийшло.

Потім мильні чоловічки дружно покотили цю мильну бульбашку в бік казкового океану:

– Тепер це ваш новий корабель-бульбашка, – сміялися островитяни. – Пливіть і більше ніколи сюди не повертайтеся!

Вітер поніс корабель-бульбашку з піратами в океан. А мильні чоловічки почали заново відбудовувати свій острів, видуваючи безліч мильних бульбашок зі спеціального приладу.