Падишах і візир

Якось привели купці до падишаха чудових коней. Сподобалися скакуни падишаху, купив він їх і поставив у свої стайні. А купцям дав ще двісті тисяч рупій і наказав привести таких самих скакунів. Купці вклонилися падишаху і пішли з миром.
Пройшло багато часу. Раз викликає падишах до себе візира і каже йому так:
— О найхитріший із хитрих! Напиши мені імена всіх дурнів моєї країни.
Усміхнувся візир і відповів:
— А я вже написав, володарю!
— Так швидко?! – здивувався падишах. – А хто перший по дурості?
— Ти, о повелителю, нехай проститься мені зухвалість слів моїх.
Ще більше здивувався падишах такої нечуваної сміливості і запитав:
— Але ж чому?
— Ти дав купцям двісті тисяч рупій, а в заставу нічого не взяв, чи не так?
— Так.
— І ти не знаєш, хто вони й звідки, чи не так?
— Так.
— Невже ти думаєш, що вони приведуть тобі коней?
— А що коли приведуть?
— Тоді я викреслю твоє ім’я, о володарю, а на його місце впишу їхні імена!

Сподобалось? Поділіться з друзями:

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Джерело:
“Афганские сказки”
Упорядник  – К. Лебедєв
Видавництво: “Художественной литературы  ”
1955 р.

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: