Пастух

Байки Івана Крилова

У Сави, Пастуха (він панських пас овець),
Все збитки, хоч кричи ти пробі.
Наш молодець
У сумі та в жалобі:
Всім скаржився і розпускав чутки,
Що завелися тут вовки,
Що вовк овець став із отари брати,
Що їх нещадно обдирав.
«Не дивина», — народ на це мовляв:
«Чи од вовків пощади вівцям ждати!»
От стали стерегти вночі.
Але чому ж у Савки у печі
То бік баранячий, то з вишкварками каша?
(З кухарчуків він, за гріхи,
В село був засланий у пастухи:
Та, кухня в нього там була така ж, як наша).
За вовком розшуки; на вовка лютий гнів;
Весь обшукали ліс — нема його й слідів.
Даремний, друзі, труд: на вовка тільки слава,
А їсть овець, бач, Сава.

Переклад Д. Білоуса

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: