Під грибом
Володимир Григорович Сутєєв
Якось потрапила Мурашка під сильний дощ. Куди сховатися? Побачила на галявині маленький грибочок, підбігла і сховалася під ним.
Сидить під грибом — чекає, поки дощ перестане.
А дощ йде та не вщухає…
Повзе до гриба мокрий Метелик:
— Мурашко, Мурашко, пусти мене під грибок! Я змок — летіти не можу!
— Куди ж я тебе пущу? — каже Мурашка. — Я одна тут ледве вмістилася.
— Нічого! Якось вліземо.
Пустила Мурашка Метелика під грибочок.
А дощ ще сильніше йде…
Біжить повз них Мишка:
— Пустіть мене під грибочок! Вода з мене рікою ллється.
— Куди ж ми тебе пустимо? Тут місця немає.
— Потісніться трошки!
Потіснилися — пустили Мишку під грибок.
А дощ все ллє і не перестає…
Повз гриб Горобець стрибає і плаче:
— Намокло пір’ячко, стомились крильця! Пустіть мене під грибок обсохнути, відпочити, дощик перечекати!
— Тут місця немає.
— Посуньтеся, будь ласка!
— Гаразд.
Посунулися — знайшлося Горобцю місце.
А тут Заєць на галявину вискочив, побачив гриб.
— Сховайте, — кричить, — рятуйте! За мною Лисиця женеться!..
— Шкода Зайця, — каже Мурашка. — Давайте ще посунемося.
Тільки сховали Зайця — Лисиця прибігла.
— Зайця не бачили? — питає.
— Не бачили.
Підійшла Лисиця ближче, понюхала:
— Чи не тут він сховався?
— Де йому тут сховатися!
Махнула Лисиця хвостом та й пішла.
До того часу дощик вщух — сонечко визирнуло. Вилізли всі з-під гриба — радіють.
Мурашка задумався і каже:
— Як же так? Раніше мені одному під грибом тісно було, а тепер всім п’ятьом місце знайшлося!
— Ква-ха-ха! Ква-ха-ха! — засміявся хтось.
Всі подивилися: на шапочці гриба сидить Жаба і регоче:
— Ех, ви! Адже гриб…
Не доказала і поскакала собі.
Подивилися всі на гриб і тут же здогадалися, чому спочатку одному під грибом тісно було, а потім і п’ятьом місце знайшлося.
А ви здогадалися?
Джерело:
“Улюблені казки”
В. Сутеев
Серія :”Бібліотечка нашої малечі”
Видавництво: “АСТ”