Плутанина

Корній Чуковський

Занявчали кошенята:
«Нам набридло нявкати!
Хочемо, як цуценята,
Гавкати»

А за ними каченята:
«Ми не будем крякати!
Хочемо, як жабенята,
Квакати!»

Свинки всі занявкали:
Няв-няв-няв!

Киценьки загавкали:
Гав-гав гав!

Качечки заквакали:
Ква-ква-ква!

Курочки закрякали:
Кря-кря-кря!

А горобчик прилетів,
Як корова, заревів:
Му-у-у-у

А ведмідь почув
І собі гукнув:
Ку-ку-рі-ку!

Тільки зайчик-побігайчик
І не нявкав, і не гавкав,
Під капустою сидів,
По-заячи белькотів
І звіряток нерозумних
заспокоював:
Кому велено нявчати —
Хай нявчить,
Кому треба цвірінчати —
Цвірінчіть!
Не бувати вороні коровою,
Не літать жабенятам під хмарами!»

Та пустунчики-звірята
Поросята, ведмежата
Все ще дужче плутають.
Зайчика не слухають.

Риби в полі, знай гуляють,
Жаби зграйками літають.

Миші котика зловили,
В мишоловку посадили.

А лисиці-витівниці
Сірники дістали вмить,
Аби море запалить.

Море полум’ям палає,
Серед моря кит волає:
Гей, пожежники, біжіть!
Погасити поможіть!

Довго-довго крокодил,
Вибиваючись із сил,
Закидав вогонь грибами,
І млинцями, й пирогами.

Два курчати прилітали,
З діжки море заливали,
Жабенята із коритця.
Рибки теж лили водицю.

Гасять, гасять — не погасять,
Заливають — не заллють!

А метелик пролітав,
Крилечками помахав,
Стало море погасати
І погасло.

От зраділи всі звірята!
Стали весело співати,
Вушками залопотіли,
Ніжками затупотіли.

Гуси стали танцювать
І по-гусячи кричать:
Га-га-га-га!

Кошенята замурчали:
Мур-мур-мур!

Горобці зацвірінчали:
Цвінь-цвірінь!

Коні заіржали:
І-гі-гі!

Мухи задзижчали:
Ж-ж-ж!

Жабенята квакають:
Ква-ква-ква!

Каченята крякають:
Кря-кря-кря!

Солов’ї висвистують:
Ф’ю-ф’ю-ф’ю!
Лялю заколисують,
Донечку мою:
Люлі-люлі-лю!
Люлі-люлі-лю!

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: