<

По гриби

Казки Рахіль Баумволь

Раннім літнім ранком йшла лісовою стежкою старенька бабуся і зустріла дівчинку з смішними кісками, що стирчали в різні боки, і насупленими бровами. Дівчинка несла порожній кошик.

– Бабусю, а де в лісі можна знайти гриби? – запитала дівчинка.

Старенька посміхнулася:

– Немає зараз грибів, доцю: дощику давно не було.

– Але де ж гриби в лісі? – повторила дівчинка, ще більше насупивши брови.

– Усюди в лісі гриби бувають, коли дощик пройде. А зараз земля висохла – звідки ж їм бути? – відповіла бабуся.

Але дівчинка так насупилася, що з двох коротких брів стала одна довга.

Дівчинка вперто повторила:

– Бабусю, ти просто не хочеш сказати мені, де гриби ростуть, просто не хочеш …

– Ну добре, – посміхнулася бабуся, – скажу. Тільки слухай уважно і запам’ятовуй дорогу. Піди по стежці до першого білого метелика. Як дійдеш, зверни направо і йди поки вітер не почне дути в обличчя. Потім візьми лівіше і йди, поки на сонце не насуне чорна хмара і не почнеться дощик. Тоді сховайся під густим деревом і, щоб не нудно було стояти, лічи крапельки води. Коли всі перелічиш, знову йди, тепер уже до десятої калюжі. Потім знайди на траві найбільшу крапельку води  і почекай, поки вона висохне. Тут і сонечко вийде, а тоді і гриби появляться. Як побачиш гриби – значить, правильно йшла, не заблудилась.

Дівчинка уважно слухала бабусю. Потім подумала і сказала:

– Навіщо мені стільки блукати? Я краще піду додому, а після першого дощу знову в ліс піду за грибами.

– Я з того і почала, – посміхнулася бабуся, – але ж ти уперта.

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Джерело:

“Синяя варежка “

Рахиль Баумволь

Видавництво : “Детская литература”, 1963 р.

Залишити коментар