<

Подарунок для принцеси

Казка Ольги Зубер. Читати українською онлайн.

Стояв літній погожий день. Сонечко ласкаво виблискувало промінчиками, небом плавали кучеряві хмаринки, співали пташки.
Неподалік від озера, по якому плавали білі лебеді, стояв великий красивий палац.
У палаці жила маленька дівчинка. Вона була не звичайною дівчинкою, а Принцесою.
Маленька Принцеса спала у своєму ліжечку, прикрашеному великою кількістю рожевого мережива.
І щойно, перший промінчик сонечка залоскотав личко дівчинки, вона одразу прокинулась.
Але прокинулась сердитою. Надувши щічки, Принцеса встала й попрямувала до вікна.
– Знову цей ранок! — буркнула Принцеса й одягла мережане платтячко.
Вибігши в сад, вона, за звичкою, полила свої улюблені рожеві троянди, але вони похилили голівки, наче зів’яли.
Потім дівчинка побігла далі, щоб послухати чудовий пташиний спів. Але в саду було тихо. Лише вітер колихав верхівки дерев.
Принцеса ще більше розсердилася й помчала до фонтану, в якому плавали сріблясті рибки. Та фонтан не працював. А рибки неохоче юрбилися  по самісінькому дні.
Дівчинка розлютилася й щодуху помчала до палацу. Вона так швидко бігла, що зачепилася за камінець і впала.
Принцеса не могла більше стримувати сльози і гірко заплакала.
– Чому в мене нічого не виходить? Чому так?!
– Мабуть тому, що ти дуже сердита. — промовив хтось тихенько поряд з дівчинкою.
Принцеса озирнулася. Навколо не було нікого, тільки маленький кролик сидів у траві й жував кульбабку. Принцеса подумала, що їй почулося й знову заплакала.

– Не сердься, і в тебе все вийде. — знову почувся голос.
Принцеса озирнулася, і з цікавістю подивилася на кролика.
– Це ти говориш зі мною? – спитала вона.
– Так. — відповів Кролик і підстрибнув поближче до дівчинки.
– Я не можу не сердитись. Все зовсім не так, як я хочу.
– А ти спробуй. Бути доброю набагато легше, ніж тобі здається.
– Ти думаєш?
– Так. Я навіть знаю, як тобі допомогти.
– Як?
– Я подарую тобі найцінніший подарунок – частинку свого добра.
– Як це?
– Ось так! – сказав Кролик і стрибнув дівчинці на коліна.
Він пригорнувся до неї, полоскотав її вусиками, притулився носиком і поклав свої пухнасті лапки дівчинці на долоні.
– А де ж подарунок? — спитала Принцеса.
– А ти відчуваєш тепло, яке я тобі дарую?
– Так!
– І тобі стає радісно і легко?
– Так! – зраділа дівчинка.
– Оце і є часточка мого добра. Коли ти будеш дарувати іншим добро, їм теж буде легко і радісно.
– І тоді заспівають птахи і розквітнуть квіти?
– І запрацює фонтан… – продовжив Кролик і зник.
Дівчинка озирнулася. Кролика не було. Але співали птахи, навкруг цвіли квіти, шумів фонтан.
Дівчинка посміхалася, а в серці вона відчувала тепло і радість від добра, яке їй подарував Кролик.

Сподобалось? Поділіться з друзями!
Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4.7 / 5. Оцінили: 9

Поки немає оцінок...

Залишити коментар