ukraine

Друзі! Ми щиро надіємось що у цей надзвичайно важкий час для нашої країни казки допоможуть вам хоч трішки перемкнутись та відпочити.

Віримо в наших воїнів! Віримо в нашу перемогу!Слава Україні!

Подарунок імператору

Німецькі народні казки

Зустріли мешканці міста Шильди свого високого гостя і знову почали думати та гадати, як їм імператора пошанувати і що йому подарувати. Одні пропонували подарувати йому срібний або золотий кубок. Іншим це здалося занадто дорого, до того ж на їхню думку, в імператора срібного і золотого посуду хоч відбавляй. Ті ж, що любили добре поїсти, радили обдарувати імператора морквою, буряком, горохом та іншими дарами землі. Але сусіди їх подумали, що і такого добра імператор, мабуть, не потребує: він же усюди гість, і, куди б не прибув, усі зобов’язані його пригощати.

Тут висловився один шильдбюргер, який порадив подарувати його імператорський величності великий горщик з гірчицею. Імператору, мовляв, доводиться багато бувати в роз’їздах, обідати за чужими столами, і у нього завжди буде приправа при собі.
Така мудра порада батькам міста припала до смаку, і вони відразу взялися до справи.
Заварили свіжу гірчицю в новому поливаному горщику, спорядили двох хлопчаків і послали їх разом із міським головою – мером вручати імператору подарунок від жителів міста Шильди.

Представши перед високі очі, мер міста підштовхнув хлопчиків з гірчицею вперед, а сам, хвилюючись і запинаючись, почав:
— Всемилостивий… пане… гірчиця! Просимо вас прийняти в дарунок від міста Шильди… найміцнішого імператора в цьому новому горщику!
Його величність пан імператор, почувши таку гідну промову, пирснув зі сміху і навіть капелюх зняв — мабуть, жарко йому стало від такого гарячого вітання.
— Вдягни, вдягни, пане-гірчице! — закричав мер імператору. — Вдягни, бо лисину застудиш!
Тим часом хлопчакам набридло тримати горщик із гірчицею, і вони поставили його на підлогу, та так незграбно, що горщик розбився і вся гірчиця розлилася.

— Та ви біснята прокляті! Та, ви неслухи! Розбійники! Злодії та грабіжники! Бунтарі! Зрадники! Який горщик розбили! Яка гірчиця пропала! За сім кілометрів проти вітру від неї в носі свербіло, а ви її на підлогу вилили! Пане імператор, ви хоч спробуйте! — З цими словами мер зачерпнув жменю гірчицю і засунув її імператору прямо під ніс.
— Запах гірчиці я й так чудово чую, запах чудовий! — відповів меру високий гість.
А мер все голосив: — Яка гірчиця пропала — не проста імператорська! Найміцніша!

Подобається!

Сподобався твір? Залиш оцінку!

4 / 5. Оцінили: 12

Поки немає оцінок...

Залишити коментар

 



Увійти на сайт:
Забули пароль?
Немає акаунту?
Зареєструватись
Створити акаунт:
Вже є акаунт?
Увійти
Відновити пароль: